У XVII столітті на захід від Плоскирова на березі Південного Бугу сформувалось село Rechana. З часом трансформується назва, а у 1946 році Гречани стали частиною обласного центру Хмельниччини.
Зараз Гречани — це залізничний вузол та західна околиця Хмельницького. Тут приватна забудова межує з багатоповерхівками. Однак, поруч поля, сквери, парк та мальовнича природа на березі Південного Бугу.
Які події вирували у Гречанах останні 400 років, до того як село стало частиною Хмельницького — читайте у матеріалі.
Reczana – Hreczana – Гречани. Походження та трансформація топоніма
Перші згадки про село на захід від Плоскирова датуються XVII століттям. Походження назви достеменно невідоме. Існує версія, що назва Гречани походить від колишніх гречаних полів, на яких одержали землю польські поселенці.
У 1900 році в «Географічному словнику Королівства Польського та інших слов’янських країн» згадується село — Hreczana. Яке у 1616 році належало до кам’янецького староства Речі Посполитої. На картах Гречани вперше з’являються у 1648 році під назвою Rechana.
Польські переселенці з Мазовії — Мазури
У 1662-1663 роках Плоскирів та навколишні села стають володіннями полковника Мартина Замойського. Тоді у Плоскирові мешкало 12 людей, а у навколишніх селах не було жодного жителя.
У 1672 – 1699 роках Подільське воєводство перейшло під контроль Османської Імперії під час війни з Річчю Посполитою. Впродовж цього часу село Rechana та все Плоскирівське староство були спустошені.
У 1699 році після звільнення Поділля від турків магнатський рід Замойських повертається до своїх володінь, зокрема до села Rechana. Тоді ж вони організували переселення на Поділля мешканців мазовецьких земель (Центрально-східна Польща) і тимчасово звільнили їх від податків. Задля відновлення економічного потенціалу та ліквідації малочисельності населення своїх володінь.
У XIX столітті Гречани опинилися під контролем Російської Імперії після трьох поділів Речі Посполитої. Нова влада вдається до політики асиміляції місцевого населення, особливо після поразки польських національно-визвольних повстань 1830-1831 та 1863-1864 років.
У другій половині 19 століття Гречани належало поміщику Сергію Нахімову. Тоді у селі з’явилася цегельня, продовжували діяти млин та ґуральня (Спиртово-горілчане підприємство). Поміщик активно боровся з алкоголізмом, на дорозі, що вела з Проскурова поставив варту, яка не пропускала до Гречан тих селян, що верталися з міста напідпитку. За його кошти проводили лекції про пагубну дію алкоголю.
У 1927 році в селі проживало 3656 людей, з них 3408 поляків.
Dom Ludowy (Народний дім)
У 1928 – 1929 роках у селі Гречани польська громада побудувала будівлю народного дому внаслідок політики коренізації. За переказами, з кожного подвір’я збирали по 5 карбованців на будівництво.
Функціонувала в цьому будинку школа, бібліотека та магазин. Розміщувалися польські клуби та спортивні товариства.
У 1937 році, під час Великого терору, за наказом наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова, поляків з Гречан та сусідніх сіл репресували за національною ознакою як «неблагонадійних елементів», багатьох розстріляли, а інших депортували до Сибіру та Казахстану. Тоді ж радянська влада забрала будівлю народного дому і почала використовувати у своїх цілях.
Будівля «Dom Ludowy» відноситься до так званої «цегляної архітектури», характерної для забудови початку ХХ століття. Назва «Dom 1929 Ludowy» по сьогоднішній день прикрашає фасад цього будинку.
Зараз польська громада Хмельницького, яка об’єднує нащадків мазурів, ініціювала проєкт відновлення історичної будівлі. У майбутньому тут планується повноцінний музей мазурів.
Костел Святої Анни
Католицизм невід’ємна частина мазурів, яку вони зберегли проживаючи на Поділлі. У 1801 році Мацей Журовський вимурував першу кам’яну будівлю костелу в Проскурові. У 1890-1910 роках святиню перебудували у стилі бароко, а у 1916 році освятили новий храм на честь Святої Анни.
Після окупації села більшовицькими військами у 1920 році, релігія стала зазнавати утисків. У 1936 році костел закрили і почали розбирати, а у 1938 році – підірвали. Він розташовувався в районі Ліцею №5 (Вулиця Староміська 2).
У 1925-1928 роках мешканці Гречан побудували каплицю на цвинтарі. Впродовж 1940-1952 років будівлю каплиці використовували під різні складські та господарські цілі. Окрім 1942-1944 років, коли під час німецької окупації, богослужіння відновили. У 1952 році місцева громада повернула собі каплицю.
Новий костел святої Анни постав у Гречанах у 1957 році. Тоді до каплиці добудували захристію та поверх як помешкання для священика. У 1987-1988 роках каплицю було розбудовано на костел.
Залізничний вузол – станція Гречани
У 1913 році в селі Гречани товариство Подільської залізниці збудували паровозне депо, залізничні майстерні та станцію. У наступному році станція Гречани стає залізничним вузлом. Звідси прямують поїзди з Проскурова до Кам’янця-Подільського та Шепетівки.
Впродовж подій Першої світової війни та радянсько-української війни станція Гречани стає стратегічним об’єктом. У 1915 році, німецький літак скинув дві бомби на станцію, але не влучив. У 1917 – 1921 роках у паровозному депо організували Гречанську Червону гвардію яка протистояла військам УНР. Впродовж війни станція переходила з рук в руки. У 1920 році її захопили більшовики.
У липні 1941 року станцію Гречани окупували німецькі війська. Того ж року залізничники створили підпільну організацію. Вони виводили з ладу техніку, зривали рух поїздів, проводили інші диверсії. У березні 1944 року Гречани зайняли радянські війська.
Зараз локомотивне депо та станція Гречани продовжують свою роботу. Будівля вокзалу станції Гречани до нашого часу не збереглась. Її знесли у 1997 році, для будівництва нової будівлі вокзалу, однак цього досі не зробили.
У складі Проскурова (Хмельницького)
З 1946 року Гречани — це мікрорайон Проскурова (Хмельницького). Зараз мікрорайон Гречани умовно поділяється на дві частини. Ближні Гречани — від «Парку імені Михайла Чекмана» до естакади вулиці Західно-Окружної та Дальні Гречани — від естакади до околиці міста.
Сьогодні Гречани розпочинаються з «Парку культури і відпочинку імені Михайла Чекмана». Перші насадження з’явилися у парку в 1947–1948 роках, впорядкування розпочалося з 1949 року. З часом там з’явилися павільйони, доріжки та побудували міст з боку вулиці Примакова (Зараз Староміська).
У другій половині ХХ століття у Гречанах почали функціонувати Хмельницький комбінат будівельних матеріалів, приладний завод «Нева», компанія «Насолода», ВАТ «Термопластавтомат», кінотеатр «Восток» (Зараз СКЦ «Плоскирів»). Деякі з них вже не працюють, а інші продовжують свою роботу.
Редакторка: Катерина Вовк
Джерела: Всім.ua/Мазури.Історія/Історія мікрорайону Гречани/Хмельницький туристичний/Ukrainer/Khmelnytskyi Future/Костели і каплиці України/Історія Проскурова/Віртуальний музей міста Хмельницького
Цей текст є частиною спецпроєкту «Історія районів», де ми розповідаємо про історію районів у Хмельницькому. Читайте також про інші хмельницькі райони.
