Хмельницька область розташовується на території двох етнографічних регіонів — Волині та Поділля. Впродовж багатьох століть ці території були під контролем різних держав, що залишило свій слід на релігійній архітектурі регіону.
Які релігійні споруди є на території Хмельниччини та яка їхня історія — читайте у матеріалі.
Костел святого Йосипа Обручного
Де? Підлісний Мукарів (Кам’янець-Подільський район)
Будівництво костелу тривало 13 років — з 1859-го по 1872-й. До того на цьому місці з 1613-го року існував дерев’яний костел. У 1886-му році його освятив єпископ Кирило Любовідзький.
Костел збудували в стилі пізньої неоготики. Найхарактерніший для цього стилю матеріал — тесаний камінь, що використовувався не лише для зведення самої будівлі, але й для її декорації.
У 1933-му більшовики закрили костел і перетворили його на розважальний клуб. Впродовж 1942-1962-х років в костелі проводилися богослужіння, а у 1962-му його знову закрили.
У 1989 році храм повернули громаді. У 1991-му розпочалась реконструкція будівлі та відновлення органу з допомогою фахівців чехословацької фірми Rieger-Kloss. У 1992 році костел повторно освятив єпископ Ян Ольшанський.
Кафедральний собор Андрія Первозванного
Де? Хмельницький
Храм збудували у 1904 році на місці базування 35-го Бєлгородського драгунського полку. Освячений на честь Миколи Чудотворця. Всередині храм мав сосновий іконостас та внутрішній розпис. Виконував функції полкової церкви до 1920 або 1921 року (дані у різних джерелах різняться), коли більшовики остаточно окупували Проскурів та зачинили храм. Згодом стали використовувати його як речовий склад, а після Другої світової війни облаштували там спортзал.
У 1990 році храм повернули громаді, освятили на честь Андрія Первозванного та передали Українській автокефальній православній церкві, у 1991 році відновили богослужіння. Щоб повернути церкві первозданний вигляд, довелося відшукати в архівах знімки храму початку минулого століття і за ними відновлювати зовнішній вигляд споруди.
Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла
Де? Кам’янець – Подільський
Рік спорудження костелу невідомий, найдавніші писемні відомості були в 1450 році. Початково святиня мала готичний вигляд, разом із цим – це був найсхідніший храм такого типу в Європі.
У 1672 році турки штурмом взяли Кам’янець. Незважаючи на те, що за умовами капітуляції гарантувалася недоторканність святинь, кафедральний костел святих Петра і Павла переосвятрили в соборну мечеть провінції — «джамія», на честь султана Магомета IV.
У 1699 році місто повернулося до складу Речі Посполитої. Єпископ Ян Гнінський переосвятив мечеть в костел. Пізніше, за сприяння єпископа Миколи Дембовського, на мінареті (баштоподібна споруда при мечеті, з якої мусульман скликають на молитву) була встановлена статуя Мадонни з дванадцятизірковим німбом.
У другій половині ХVІІІ ст. комендант кам’янецької фортеці та архітектор Ян де Вітте провів ґрунтовну перебудову костелу, надавши йому барокового вигляду. У 1781 році Кам’янець і собор відвідав Станіслав II Август Понятовський — останній польський король і великий князь литовський. На честь цієї події у 1782 році були побудовані тріумфальні ворота, які ще називають воротами Станіслава Августа.
У 1935 році більшовики закрили й перетворили собор на ідеологічний музейний заклад — «Музей історії релігії й атеїзму». У 1978 році у костелі відкрили зал органної музики. У 1990 році храм повернули римо-католицькій громаді і тепер костел Святих апостолів Петра і Павла є кафедральним храмом Кам’янець-Подільської дієцезії римо-католицької церкви в Україні.
Синагога
Де? Сатанів
Точна дата будівництва синагоги невідома, її звели у період з 1514 по 1532 роки. Типова архітектурна споруда у стилі ренесансу. Часті татарські і турецькі набіги вплинули на її подвійне призначення як культової, так і захисної споруди одночасно.
Синагога має вигляд невеликого замку. В її стінах збереглися дві мушкетні бійниці. На даху стояли гармати, підземелля під нею використовувалося як пороховий склад. Всередині стіни були прикрашені стилізованими написами – віршами з Тори, капітелі колон – багатим різьбленням. В інтер’єрі збереглися фрагменти декору із білого тесаного каменю, залишки розпису золотом. До головної будівлі прилягають два приміщення: в одному розміщувалася школа, інше служило молитовним залом для жінок.
У 1930 – 1960 роках в синагозі облаштували зерносховище. З роками масивні стіни синагоги поступово стали розходитися, з’явилися тріщини. Під загрозою повного руйнування опинилося унікальне коробове склепіння.
У 2015 році синагогу повністю реставрувала єврейська громада, була також впорядкована вся прилегла територія.
Костел святої Анни
Де? Полонне (Шепетівський район)
Костел пов’язаний з ім’ям Януша Острозького, у 1579 році він першим з роду Острозьких перейшов у католицизм. Будівництво костелу розпочалося у 1583 році, та завершились у 1607 році. Януш Острозький запропонував назвати костел на честь матері Діви Марії Святої Ганни.
Храм побудований у стилі бароко. Внутрішнє оздоблення виконано олійними фарбами, вівтар позолочений, будівля прикрашена фресками, карнизами, вітражами. На початку і в середині ХVІІ століття костел зазнав значних руйнувань від татар і під час визвольної боротьби. Дружина Станіслава Любомирського і їхній син Костянтин відремонтували костел, який зберігся до наших днів.
У 1933 році радянська влада закрила костел. З 1936 року по 1941 рік там перебував відділ НКВД, а у підвалі була катівня для людей. У 1937 році віруючим вдалося зберегти його від підриву. Під час Другої світової війни у 1942 році костел був повернений віруючим. Радянська влада у 1946 – 1947 роках передала костел православній громаді, але того ж року його повернули католицькій парафії. З 1985 року костелом святої Анни опікуються отці францисканці.
Хрестовоздвиженська церква
Де розташовується? Кам’янець-Подільський
Єдиний дерев’яний храм, який зберігся у Кам’янці-Подільському. Розташований під стінами фортеці, на прибережній смузі річки Смотрич в урочищі Карвасари.
За легендою, у 1621 році поранений у Хотинській битві гетьман Петро Конашевич- Сагайдачний проїжджав Кам’янець-Поділььский на шляху до Києва. Тоді ж він запропонував заснувати православну церкву під стінами кам’янецької фортеці.
Згодом, церву збудували, оскільки на планах 1672 року на цьому місці позначена православна церква. Коли Поділля перебувало під владою Османської Імперії храм знищили. На початку XVIII століття у Карвасарах відбудували унійну дерев’яну однобаневу церкву, але під кінець століття вона занепала.
Нинішню церкву заклили у 1799 році, а через два роки збудували та освятили. У 1863 році спорудили дзвіницю. У 1953 році радянська влада закрила храм, а до 1965 року використовувала його як кінотеатр.
Під час реконструкції церкви у 1988 – 1989 роках, від церкви відірвали дзвіницю й поставили окремо. Завдяки цьому показали первісний тризрубний храм у чистому вигляді. Біля церкви планували створити музей народної архітектури та побуту, але проєкт не реалізований. У 1991 році храм відкрили для богослужіння.
Редакторка: Владислава Кобко та Катерина Вовк
Джерела: Хмельницька обласна рада / Органи України / Міль Л.І. «Храми та святині міста Хмельницького» / Мельник В.О. «Сакральні пам’ятки Хмельниччини» / «Каменца.нет» / Discover / ORDO FRATRUM MINORUM – Ukraine / Ye.ua
