Site icon Лінза.Медіа

Що таке «Місто нуль відходів» і навіщо це Хмельницькому

Полігон побутових відходів у Хмельницькому. Фото: Хмельницька міська рада

Полігон побутових відходів у Хмельницькому. Фото: Хмельницька міська рада

У 2024 році жителі Хмельницького утворили понад 111 тисяч тонн відходів. Більшість із них потрапила на міський полігон розташований за адресою Проспект Миру, 7. 

Водночас місто вже кілька років намагається зменшити кількість сміття, яке потрапляє на полігон: відкриває Центри управління відходами, розвиває систему сортування та проводить просвітницькі кампанії для мешканців.

У 2025 році Хмельницький долучився до європейської програми Zero Waste Cities. Місто планує до 2028 року отримати статус «Місто нуль відходів». 

Як працює Zero Waste у містах Європи й України, що вже зробив Хмельницький і які зміни ще попереду — читайте у матеріалі Лінзи.

Підхід Zero Waste — це збереження ресурсів через відповідальне виробництво, споживання, повторне використання та оброблення товарів і матеріалів, без спалення і без забруднення землі, водойм та повітря. 

Головна ідея: сміття = ресурс — для переробки, повторного використання або виробництва нових товарів.

Програма Zero Waste Cities — це ініціатива організації Zero Waste Europe, яка об’єднує понад 800 громадських груп і громадських організацій (ГО) у понад 90 країнах.

Спершу місто отримує статус «кандидата», потім — впродовж двох років — реалізує план змін, проходить незалежний аудит і може стати офіційно «сертифікованим містом нуль відходів».

Рівень сертифікації визначається за шкалою від 1 до 5 зірок — залежно від того, скільки додаткових критеріїв місто виконало. Кожні три роки — повторний аудит.

Серед обов’язкових зобов’язань для міст-кандидатів: 

В Україні координацією програми займається Громадська спілка «Український Альянс Нуль відходів».

Хмельницька громада планує до 2028 року отримати міжнародно визнаний статус «Місто Нуль Відходів». Станом на червень 2026 року місто перебуває на стадії кандидата. 

Координатор програми у Хмельницькому — офіс «Розумне Довкілля. Хмельницький», який входить до структури комунального підприємства «Спецкомунтранс».

Згідно з результатами звіту робити програми у 2025 році Хмельницький утворив понад 113 тисяч тонн відходів — це приблизно на 2 тисячі тонн більше, ніж у 2024 році. Однією з причин називають збільшення мешканців після 2022 року. 

У середньому одна людина створює 347 кілограмів залишкових відходів на рік. До 2028 року цей показник планують зменшити до 140 кілограмів.

Водночас із загального обсягу відходів у 2025 році роздільно зібрали лише 598 тонн — це 0,53%. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 0,44%. Тобто зростання є, але до запланованих 40% місту ще далеко.

Центри управління відходами у 2025 році відвідали 22 859 разів — на 5 300 більше, ніж у 2024. Прийняли 91 400 кг будівельних відходів, 44 220 кг зелених відходів, 22 890 кг одягу, 550 одиниць техніки. Екобус об’їхав 21 локацію і зібрав, зокрема, 5 000 кг батарейок і 1 300 ртутних термометрів.

У школах провели «Єдиний урок» про відходи — до нього долучилися 736 класів (55% усіх класів у громаді). «Гуфі-центр» прийняв 7 578 відвідувачів і провів 353 групові тури.

Проте ухвалити стратегію Zero Waste у 2025 році так і не вдалося — вона мала стати частиною місцевого плану управління відходами. Втім, окремі заходи в межах програми продовжили реалізовувати.

Досвід інших міст показує: зміни починаються не лише із сортування, а й з перебудови системи поводження з відходами — від тарифів плати за сміття до звичок мешканців.

Район Контаріна у Венето — визнаний Zero Waste Europe найуспішнішим кейсом у Європі. Тут запровадили систему «плати за те, що викидаєш». Менше несортованих відходів — менша оплата.  У результаті, рівень переробки у районі перевищив 80%, а кількість відходів, що потрапляють на полігон, скоротилась. 

Також у районі працює система збору відходів «від дверей до дверей»: мешканці сортують сміття вдома, а його забирають за окремим графіком.

В Івано-Франківську рух Zero Waste стартував у 2021 році. Організація «Нуль відходів ІФ» створила громадську сортувальну станцію RE:space у просторі «Промприлад. Реновація».  Вона приймала вторинну сировину та органіку і стала освітнім еко-центром.

Тут запровадили  оригінальне рішення для органічних відходів: кавову гущу від кав’ярень переробляють на паливні пелети під брендом «Зігрівай», а 80% прибутку спрямовують на екопроєкти громади.

У межах кампанії «Компостуй. Франківськ рятуй» понад 50 місцевих жителів отримали контейнери для збору органіки, і за рік мешканці здали майже тонну органічних відходів.

Рух Kharkiv Zero Waste розпочався 2017 році з ініціативи «Прихисти пакет» — мобільного пункту збору поліетиленових пакетів. Згодом з’явилася мережа екохабів — стаціонарних пунктів глибокого сортування, де можна здати різні види відходів для подальшої переробки.

До початку повномасштабного вторгнення у Харкові працювали п’ять екохабів. Організація розробила навчальні курси, проводила фестивалі, публікувала книги та мультфільми про Zero Waste, впровадила компостери у місті Люботин, реалізовувала дитячі табори в громадах Харківщини.

Zero Waste Lviv з’явився наприкінці 2016 року — в момент, коли місто переживало гостру сміттєву кризу. 30 травня 2016 року на полігоні в Грибовичах спалахнула масштабна пожежа. Під час її гасіння стався зсув сміття — загинули троє рятувальників і працівник комунального підприємства. Після трагедії полігон закрили, і місту було нікуди вивозити відходи. 

Львівське сміття почало «мандрувати» Україною — непоодинокими стали випадки несанкціонованого скидання в інших областях. Громадська організація «Нуль відходів Львів» стала консультаційним центром для міської ради. Вона допомогла розробити Стратегію поводження з відходами 2017–2020, домоглась рішення про обмеження поліетиленових пакетів у торговельних мережах. 

У 2017 році Zero Waste Challenge охопив понад 500 учасників і дав початок аналогічним рухам у Києві, Харкові, Одесі, Полтаві та інших містах.

  1. Більше інфраструктури. 

Щонайменше 5 потоків матеріалів із рівнем переробки до 75% для кожного. Це означає більше контейнерів, більше точок прийому та зручнішу систему збору відходів.

  1. Більше прозорості.

Публічні звіти про стан відходів у місті мінімум раз на рік. Мешканці знатимуть, скільки сміття утворюється, скільки переробляється і як витрачаються кошти на переробку сміття.

  1. Освіта і комунікація. 

Програма передбачає інформаційні кампанії, навчання в школах і садках, залучення бізнесу. У Хмельницькому цю роль частково вже виконує «Гуфі-центр».

  1. Міжнародне визнання. 

Статус Zero Waste City підвищує інвестиційну та туристичну привабливість міста і дає змогу будувати партнерства з муніципалітетами по всьому світу.

Щоб отримати статус «Міста нуль відходів» Хмельницькому потрібно розширювати систему сортування, зменшувати кількість сміття, яке потрапляє на полігон, та виконувати вимоги міжнародної програми.

До 2028 року місту доведеться змінювати інфраструктуру і звички мешканців. Адже навіть найкраща система збору відходів не працюватиме без участі людей. Досвід інших міст показує: результат з’являється тоді, коли влада, бізнес і громада рухаються в одному напрямку.

На сайті Zero Waste Ukraine у розділі «Мапа» можна знайти ініціативи Хмельницького, які допомагають зменшувати кількість відходів, і долучитися до них.

Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).


Факти про Хмельницький, які можна надіслати другу з іншого міста 

Хмельницький не завжди мав сучасну назву. Богдан Хмельницький ніколи тут не бував.  У міста є власний аромат, понад 700 кав’ярень, Острів кохання і єдиний в Україні пам’ятник-фонтан барону Мюнхгаузену. 

Продовжити читання

Автор

Exit mobile version