З 1992 року сквер у центрі Хмельницького носить ім’я Тараса Шевченка. Він став одним із культових місць для багатьох поколінь хмельничан.
Нині сквер асоціюється з фонтанами, дитячими майданчиками, кінотеатром, пам’ятником Тарасу Шевченку та поодинокими сакурами.
Який вигляд це місце мало раніше та як воно змінювалося впродовж 200 років — читайте у матеріалі.
Хлібна площа
На місці сучасного скверу імені Шевченка був невеличкий дубовий гай. У 1824 році згідно з генеральним планом забудови Проскурова на його місці з’явилась Хлібна площа. На ній облаштували торгові крамниці та складські приміщення, а в центрі відвели місце для торгівлі.
На площі проводили ярмарки й організовували торги. Останні відбувалися щотижня по п’ятницях і неділях, одноденні ярмарки — 14 разів на рік, а так званий «річний ярмарок» влаштовували з 5 по 12 червня.
З часом Хлібна площа стала замалою для проведення ярмарків. У 1888 році її перенесли на пустир, де нині розташовується міська лікарня.
Від казарм до міського саду
Після переміщення Хлібної площі, на ній розмістились підрозділи 46- го Дніпровського піхотного полку. Торгові крамниці і склади переобладнали під казарми, а ярмаркову площу — під плац. У 1893 році 46-й полк переїхав у новозбудовані казарми на території нинішнього мікрорайону Дубове.
У 1895-му міська управа вирішила облаштувати на цьому місці міський сад. Роботи з благоустрою закінчились у 1902 році. З’явилися алеї, а територію загородили. 1913-го виділили кошти на будівництво двох альтанок і встановлення ігрових майданчиків.
Планувалось спорудження головного міського собору на території саду. У 1902 році міська думала надала частину його території під будівництво. У 1904 році заклали тимчасову каплицю, де розмістили ікону Олександра Невського, та будівництво не розпочалося через нестачу коштів.
Парк культури та відпочинку імені Михайла Коцюбинського
Окупація Проскурова Червоною Армією стала поштовхом до перейменування міського саду на «Парк культури і відпочинку імені Коцюбинського». Збудували парадний вхід, відкрили шаховий павільйон і читальний зал, з’явився танцювальний майданчик. У 1940 році завершилось будівництво кінотеатру імені Чкалова.
Після Другої світової війни алеї заасфальтували, відкрили літній кінотеатр, атракціони та дитячий кінотеатр «Малятко». Згодом кінотеатри та атракціони розібрали, а будівлі праворуч та ліворуч від кінотеатру знесли — в них працювали швейне ательє та взуттєва фабрика.
1966-го відкрили дитячий кінотеатр «Зірочка», який проіснував до другої половини 1980 – х років. Територію парку розширювали, відкривали фонтани, створювали ландшафтні композиції.
Місце відпочинку чи цвинтар?
Перша могила у парку з’явилась 1938-го. Тоді поховали командарма Проскурівської армійської групи Єлисей Горячев, який вчинив самогубство, побоюючись арешту.
Під час окупації Проскурова німецькими військами у 1941 – 1944 роках, у кінотеатрі продовжували показувати фільми, та у 1943 році був переобладнаний на військовий госпіталь. Померлих ховали на території парку, лівіше тильного боку кінотеатру.
Після звільнення Проскурова у 1944 році, на території парку поховали загиблого льотчика Лева Шестакова і ще декількох воїнів. Парк реконструювали, а у 1948-му могили Шестакова, Горячева та інших перенесли на меморіал «Вічний вогонь» і військовий цвинтар.
Сучасність
У 1992 році у сквері встановили пам’ятник Тарасу Шевченку, тоді ж на його честь і перейменували це місце відпочинку та кінотеатр. Візитівкою скверу стали металеві конструкції скульптора Миколи Мазура, створені з металобрухту у 1987 – 1991 роках — їх встановили на дитмайданчиках.
У 2001 році сквер отримав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, а у 2013 році тут висадили алею сакур.
Нині сквер імені Тараса Шевченка є одним з найпопулярніших місць відпочинку для хмельничан. Тут є фонтани, квіткові композиції, оновлені дитячі майданчики та конструкції Миколи Мазура.
Джерела: Віртуальний музей міста Хмельницького/ Сергій Єсюнін «Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси»/Всім.ua
