Жанна Ільїнська (Живка) — поетка, юристка та співзасновниця творчого об’єднання «За рогом». Від дитячих рим до заснування творчого об’єднання «За рогом»: поетеса Живка розповіла про свій творчий шлях та пошук натхнення.
Більше про діяльність мисткині — читайте в матеріалі Лінзи.
Початок творчого шляху
Вірші завжди були частиною її життя — ще в дитинстві разом з дідусем вони складали прості римовані рядки.
Однак справжня любов до творчості прокинулася в 11 класі, коли Жанну захопила українська та світова поезія. Тоді вона відчула справжній потяг до поетичного мистецтва .
«У 11 класі я написала вірш за перерву, і він вийшов п’ятистопним. Тоді я подумала: “Боже, як легко це мені вдалося”, — і почала списувати нотатки віршами. Я не надавала цьому особливого значення, бо планувала вступати на юридичний факультет. Готувалася до начебто серйозної професії. Писала лише для себе та ховала вірші в шухляду»,— каже Жанна.
Вступивши до Хмельницького університету управління та права (ХУУП) на юридичну спеціальність, поетка познайомилася з однодумцями, які також захоплювалися письменництвом. Саме тоді Жанна усвідомила, що необхідно створювати літературні заходи та розвивати творче ком’юніті на Хмельниччині. Разом із подругами мисткиня заснувала творче угрупування «За рогом», яке стало майданчиком для розвитку місцевих митців.
«У рамках цього творчого об’єднання я далі творила і показувала своє мистецтво. Також допомагала іншим проявити себе, бо для будь-якого мистецтва і митця важливо знайти свою публіку та бути почутим»,— розповідає поетка.
Значення поезії та сенси, які доносить поетка
Для Жанни поезія — це спосіб виразити власне бачення на усе довкола, виходячи за межі повсякденності.
«Вона має значення не лише як форма мистецтва, але і як інструмент для глибшого розуміння себе та навколишнього світу. Поезія може перетворювати навіть звичайні речі, такі як гастрономічні смаки, на джерела натхнення», — зазначає мисткиня.
На початку своєї творчої кар’єри дівчина писала російською, і, як вона вважає, тоді її твори були дуже банальними та постійно пронизані депресивним настроєм. Та коли вона перейшла на українську, вдалося знайти нові стилі написання. Вірші стали різноманітними, здебільшого більш комічними й позитивними, з нотками сарказму, де поетка висміює саму себе. У творчість авторка інтегрує свій подільський діалект. Нині ж її роботи зосереджені на соціально-побутових темах.
«Я написала вірш, де обіцяла ніколи не присвячувати твори війні, але зараз в моїх записах таких віршів забагато. Також я люблю у своїх віршах возвеличувати та поклонятися українській природі. Я хочу, щоб через мої вірші людина бачила моїми очима»,— зазначає поетка.
Важливість поезії
Жанна Ільїнська наголошує на важливості поезії, як форми самовираження та способу впливу на людей. Вона підкреслює, що поезія, на відміну від інших видів мистецтва, доступна кожному, оскільки для її створення не потрібні спеціальні навички або інструменти. Це робить поезію масовим явищем, але не кожен здатен осягнути її глибину.
«Вміти володіти словом — це дорогого вартує в нашому суспільстві, адже «людина» є істотою соціальною. Для митця надважливо вміти словом торкнутися тонких матерій душі, переживань, емоцій кожного слухача та слухачки. Тому література ніколи не вийде з моди, вона завжди буде видозмінюватись, ми не можемо всі разом взяти й оніміти в один день. Люди будуть спілкуватись, і в цьому спілкуванні зароджуватиметься мистецтво»,— поділилась мисткиня.
Пошук натхнення
Натхнення Жанна черпає від інших поетів та їх творів. Ознайомлення з поезією різних епох і авторів дозволяє їй відчути нові сенси та ідеї. Дівчина навіть веде цитатник, куди записує фрази, що надихають.
«В моєму браузері є 10 посилань на поетів різних епох, яких читаю. Надихає почитати й послухати когось іншого, саме з цього я черпаю натхнення»,— каже Жанна.
«За рогом»
«За рогом» — творче об’єднання, що виникло серед студентів. За словами співзасновниці, спершу вони організовували квартирники для творчих людей, даючи можливість кожному виступити, незалежно від віку чи жанру.
Наразі проєкт заморожений. Проте Жанна переконана, що формат відкритих творчих вечорів знову відродиться в майбутньому.
«Ми всі починаємо з чогось, неможливо здобути досвіду виступів, якщо не почнеш читатися де завгодно і перед будь-якою публікою», — підсумовує засновниця.
Редакторка: Владислава Кобко
Цей текст є частиною спецпроєкту «Поетичний вайб» від Лінзи та літературного об’єднання «ЛітХмель», де ми знайомимо вас з поетами та поетками Хмельниччини.
