Парк культури і відпочинку імені Михайла Чекмана — одне з місць у Хмельницькому, названих на честь першого міського голови часів незалежності України. Чекман очолював місто понад десять років.
За його каденції у Хмельницькому розвивали громадський транспорт, відкривали нові торговельні майданчики та культурні установи, а також розширювали міжнародні зв’язки міста.
Серед них була співпраця з Францією. Наприкінці 1990-х років французька асоціація «Нормандія — Україна» допомагала Хмельницькому, а згодом у місті відкрили школу французької мови. Через кілька років після смерті Чекмана у Франції надрукували сувенірну марку з його зображенням.
Про професійний шлях Михайла Чекмана, зміни в Хмельницькому за роки його каденції та співпрацю міста з Францією — читайте в матеріалі Лінзи.
Від електрика на кар’єрі до міського голови
Михайло Чекман народився 16 серпня 1946 року у селі Чаньків Дунаєвецького району, яке з 2020 року входить до Кам’янець-Подільського району.
Закінчив Кам’янець-Подільський індустріальний технікум. Після цього працював у Токмацькому гранітному кар’єрі в Запорізькій області — спочатку начальником електроцеху, а згодом головним енергетиком.
У 1969 році Чекман почав працювати на заводі «Катіон» у Хмельницькому. Там він доріс до посади заступника начальника цеху.
Його кар’єра поступово переходила від роботи на підприємствах до міського управління. У 1975–1990 роках він працював у міському комітеті партії — від інструктора до голови комітету народного контролю. У 1981 році Чекман став першим заступником міського голови Івана Бухала. А вже за дев’ять років сам очолив місто.
Міський голова Хмельницького
У 1990 році Михайла Чекмана обрали депутатом Хмельницької міської ради народних депутатів. Згодом депутати обрали його головою міського виконавчого комітету, а пізніше — міським головою.
Чекман очолював Хмельницький упродовж 12 років. Мешканці переобирали його на посаду у 1994, 1998 і 2002 роках. Це були роки, коли місто мусило перебудовуватися після розпаду Радянського Союзу.
Підприємства скорочували виробництво або закривалися, люди залишалися без роботи, а ціни зростали. Водночас у місті поступово формувалася нова економіка.
Однією з її частин стали ринки та торговельні майданчики. У Хмельницькому розширювали вже наявні й відкривали нові місця для торгівлі. Для частини містян вони стали можливістю заробляти після втрати роботи на підприємствах.
Змінювалася і взаємодія міської влади з громадою. У Хмельницькому ухвалили Статут міста, запровадили звіти депутатів та керівників структурних підрозділів міськвиконкому, а також почали проводити громадські слухання.
Розвивалися і міжнародні зв’язки міста. За каденції Михайла Чекмана Хмельницький встановив партнерські відносини із Сілістрою в Болгарії, Бором у Сербії, Бєльцями в Молдові, Цеханувом у Польщі, Агуаскальєнтесом у Мексиці, Шяуляєм у Литві та Манісесом в Іспанії.
Також за каденції Михайла Чекмана у Хмельницькому запрацювали нові тролейбусні лінії до мікрорайонів Дубове та Озерна. З’явилися пам’ятники Тарасу Шевченку, Богдану Хмельницькому та «Ангелу Скорботи».
У 1996 році Чекман ініціював створення музею історії міста Хмельницького. За його підтримки також відкрили монотеатр «Кут», школу іконопису «Нікош», дитячу музичну школу та школу мистецтв.
Чекман також долучався до роботи Асоціації міст України та очолював Асоціацію міст Хмельниччини.
Його роботу відзначали і на державному рівні. У 1997 році Президент України Леонід Кучма нагородив Михайла Чекмана орденом «За заслуги» ІІІ ступеня — за активну діяльність у становленні та розвитку місцевого самоврядування і соціально-економічний розвиток Хмельницького.
У 2000 році Чекману присвоїли звання «Заслужений працівник соціальної сфери України» за вагомі досягнення у професійній діяльності та турботу про мешканців. А наступного року Кабінет Міністрів України нагородив його Почесною грамотою за особистий внесок у становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні.
Як Чекман опинився на французькій марці?
Серед міжнародних контактів Хмельницького в цей період були й зв’язки з Францією.
Наприкінці 1990-х років місто співпрацювало з французькою асоціацією «Нормандія — Україна». Організація надавала Хмельницькому гуманітарну допомогу, а згодом у місті з’явилася школа французької мови.
У 2000 році хмельницька делегація на чолі з Михайлом Чекманом відвідала Францію в межах міжнародної програми «Нормандія — Україна». Тоді сторони підписали низку угод про співробітництво.
Ця співпраця стала частиною історії, яка через кілька років привела до появи у Франції марки із зображенням Чекмана.
У 2002 році Михайло Чекман загинув разом із дружиною в автокатастрофі на трасі в Кам’янець-Подільському районі.
Через два роки після його смерті у Франції надрукували сувенірні марки із зображенням Чекмана. Тираж становив 100 примірників.
Ініціатором цього став президент асоціації «Нормандія — Україна» Гі Дюпон.
За інформацією Хмельницької міської бібліотеки, таким чином він хотів висловити особисту повагу до Чекмана та відзначити його внесок у французько-українські зв’язки.
Марку Гі Дюпон передав Хмельницькому.
Міська рада вирішила передати її для довічного зберігання до загальноосвітньої школи №13 імені Михайла Чекмана. Нині це Гімназія №31 імені Михайла Чекмана.
Так портрет міського голови з Хмельницького опинився на французькій сувенірній марці.
Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).
Мікрорайон Книжківці. Дешеві місцеві перевізники ХІХ століття та настаріша збережена церква
У XV-XVI століттях на пагорбах біля річки Самець (Кудрянка) поруч з Проскуровом з’являється окремий населений пункт Книжківці. Який у 2026 році є мікрорайоном і південно-східною околицею Хмельницького. Тут відсутні багатоповерхівки, натомість переважає приватна забудова.