Site icon Лінза.Медіа

Чому варто відвідати фотовиставку Максима Кривцова у ХОХМ?

24 січня у Хмельницькому відкрилася виставка «Ти лиш за руку мене і стисни, як зброю», присвячена пам’яті Максима Кривцова —  військового та захисника України. Вона поєднує в собі його фотографії та артефакти війни, розповідаючи історію про тих, хто бореться, творить і живе всупереч війні.

Чому ця експозиція важлива і її варто побачити — читайте в матеріалі Лінзи.

Хто такий Максим Кривцов? 

Максим Кривцов («Далі») —  учасник Революції гідності та доброволець ЗСУ з 2014-го. Також працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС, активно допомагаючи ветеранам адаптуватися до мирного життя. 

Писав вірші, а ще захоплювався альтернативними (плівковими) фотографіями, які склали основну частину експозиції. 

Після початку широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року знову доєднався до лав ЗСУ. Кривцов виконував обов’язки кулеметника в підрозділі Сил спеціальних операцій, брав участь у бойових завданнях у різних регіонах країни, зокрема на Київщині, Харківщині, Херсонщині, Луганщині та Донеччині.

Навіть у складних умовах війни Максим не полишав творчість. У грудні 2023 року світ побачила його поетична збірка «Вірші з бійниці».

Загинув, захищаючи Україну в бою на Харківщині. Про смерть 33-річного Максима повідомила його мати, Надія Кривцова, на своїй сторінці у Facebook: «Темрява… Ні світла… Ні дня…». 

Чому Далі?

Позивний «Далі» для Максима став символом його нестандартного погляду на світ, адже він сам носив вуса, схожі на ті, що були у знаменитого художника. Як Сальвадор Далі, Максим також бачив іншу реальність, сприймав війну і життя через власний погляд, через об’єктив камери.

Про що фотороботи Максима Кривцова?

Його роботи оперують моделлю світу, де війна і дитинство, тепло людських рук і холод металу співіснують в одній реальності. Виставка є потужним уособленням сучасного українського досвіду і ґрунтується на інтенсивній взаємодії образів, які постають не лише як художнє вираження, а й як частина реальності, що розгортається перед нами щодня.

Важливо, що Кривцов не говорить про війну прямо і описує її в деталях буденності. Він залишає пропуски, які споглядач має заповнити сам.

Виставка важлива, оскільки вона дозволяє не лише вшанувати пам’ять героя, але й нагадати собі, яким є справжнє обличчя війни і що передусім воно криється у людях, їхніх щоденних історіях, спогадах та переживаннях. 


Автор

  • Редакторка, авторка та менеджерка проєктів із досвідом у сфері медіа та освітніх проєктів. Вільно володію більше ніж чотирма мовами, що допомагає мені працювати з міжнародним інформаційним простором та легко занурюватися в різні соціально-культурні контексти.

    Люблю мову як живий механізм, що постійно змінюється та журналістський процес, коли хаотичний потік інформації перетворюється на цілісну, логічну історію.

    Хмельницький для мене — не лише географічна точка на карті, це місце, де я сформувалася як особистість, ціную його автентичність, неквапливі ранки у кав’ярнях та відчуття спільноти, яке тут дуже сильне.

    Переглянути мареріали
Exit mobile version