24 січня у Хмельницькому відкрилася виставка «Ти лиш за руку мене і стисни, як зброю», присвячена пам’яті Максима Кривцова — військового та захисника України. Вона поєднує в собі його фотографії та артефакти війни, розповідаючи історію про тих, хто бореться, творить і живе всупереч війні.
Чому ця експозиція важлива і її варто побачити — читайте в матеріалі Лінзи.
Хто такий Максим Кривцов?
Максим Кривцов («Далі») — учасник Революції гідності та доброволець ЗСУ з 2014-го. Також працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС, активно допомагаючи ветеранам адаптуватися до мирного життя.
Писав вірші, а ще захоплювався альтернативними (плівковими) фотографіями, які склали основну частину експозиції.
Після початку широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року знову доєднався до лав ЗСУ. Кривцов виконував обов’язки кулеметника в підрозділі Сил спеціальних операцій, брав участь у бойових завданнях у різних регіонах країни, зокрема на Київщині, Харківщині, Херсонщині, Луганщині та Донеччині.
Навіть у складних умовах війни Максим не полишав творчість. У грудні 2023 року світ побачила його поетична збірка «Вірші з бійниці».
Загинув, захищаючи Україну в бою на Харківщині. Про смерть 33-річного Максима повідомила його мати, Надія Кривцова, на своїй сторінці у Facebook: «Темрява… Ні світла… Ні дня…».

Чому Далі?
Позивний «Далі» для Максима став символом його нестандартного погляду на світ, адже він сам носив вуса, схожі на ті, що були у знаменитого художника. Як Сальвадор Далі, Максим також бачив іншу реальність, сприймав війну і життя через власний погляд, через об’єктив камери.
Про що фотороботи Максима Кривцова?
Його роботи оперують моделлю світу, де війна і дитинство, тепло людських рук і холод металу співіснують в одній реальності. Виставка є потужним уособленням сучасного українського досвіду і ґрунтується на інтенсивній взаємодії образів, які постають не лише як художнє вираження, а й як частина реальності, що розгортається перед нами щодня.
Важливо, що Кривцов не говорить про війну прямо і описує її в деталях буденності. Він залишає пропуски, які споглядач має заповнити сам.
Виставка важлива, оскільки вона дозволяє не лише вшанувати пам’ять героя, але й нагадати собі, яким є справжнє обличчя війни і що передусім воно криється у людях, їхніх щоденних історіях, спогадах та переживаннях.
Виставка діє до 9 березня (музей працює з вівторка по неділю 10:00 – 18:00).
Редакторка: Катерина Вовк
