16 січня 1954 року Президія Верховної Ради УРСР видала указ «Про перейменування міста Проскурова в місто Хмельницький, Кам’янець-Подільської області в Хмельницьку область».
Вже наступного дня текст указу з’явився на сторінках газети «Радянське Поділля». Паралельно в містах і селах регіону організовували урочисті мітинги з нагоди цієї події. Саме тоді на карті України з’явилася нова назва міста — Хмельницький.
Які події супроводжували цей процес та чому підстава для перейменування є викривленням історії — читайте у матеріалі.
Передумови перейменування у 1954 році
Перша згадка про місто датується 1431 роком, коли поселення називалося Плоскирівці. У період перебування в складі Речі Посполитої вживалася назва Плоскирів. Після другого поділу Речі Посполитої у 1793 році місто опинилося під контролем Російської імперії. У 1796 році, після утворення Подільської губернії, назва трансформувалася на Проскурів.
У 1937 році на території УРСР створили Кам’янець-Подільську область, а в 1941 році адміністративний центр області перенесли з Кам’янця-Подільського до Проскурова. Наприкінці 1953 року в СРСР готувалися до святкування «300-річчя возз’єднання України з Росією». Тоді ж вирішили, що до цієї дати варто перейменувати одну з областей та її обласний центр.
«Черкаси, Тернопіль та Проскурів — усі вони мали однакові шанси бути перейменованими на Хмельницький. Під час обговорення хтось із вищого керівництва республіки звернув увагу на те, що Кам’янець-Подільська область має обласний центр із назвою Проскурів. Таку “нестиковку” все одно довелося б виправляти. Тож чому не зробити це зараз? Цей аргумент став одним із вирішальних. У січні 1954 року на карті України з’явився новий топонім — Хмельницький», — цитує краєзнавця Сергія Єсюніна «Історія Проскурова».
Перейменування міста
16 січня 1954 року Проскурів перейменували в Хмельницький, а Кам’янець-Подільську область в Хмельницьку. У цей день керівництво міста отримало вказівки щодо організації святкування 300-річчя «возз’єднання України з Росією». У терміновому порядку розробили план заходів, і 19 січня обласна рада його затвердила. Цього ж року голова міського виконавчого комітету Андрій Шоханов ініціював встановлення в обласному центрі пам’ятника Богданові Хмельницькому.
Радянський привід для перейменування міста
Офіційно Проскурів перейменували на Хмельницький з нагоди «300-річчя возз’єднання України з Росією», вшановуючи “заслуги перед українським і російським народами видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького”». У ті роки радянська пропаганда трактувала події Переяславської ради 1654 року та діяльність Богдана Хмельницького як акт добровільного об’єднання українського та російського народів.
Насправді ж під час Переяславської ради йшлося про протекторат Московії над Гетьманщиною (офіційна назва – Військо Запорозьке). Питання об’єднання двох народів або входження Гетьманщини до Московії не розглядалося. Ба більше, жодного договору на самій раді не підписали.
Подальші переговори завершилися укладенням Березневих статей, які закріплювали протекторат Московії над Гетьманщиною. Проте вже за два роки Московія порушила умови угоди, підписавши Віленське перемир’я з Річчю Посполитою. Відповідно до нього, Московія та Польща припинили війну та об’єднали зусилля в боротьбі проти Швеції й Бранденбургу.
Богдан Хмельницький відмовився визнавати умови перемир’я та долучився до коаліції Швеції, Трансильванії, Бранденбургу та литовського князя Богуслава Радзивілла для продовження боротьби з Річчю Посполитою.
У 1920-30-х роках радянська історіографія трактувала Переяславську раду переважно негативно: мовляв, Хмельницький як представник реакційної старшини передав українське селянство під владу російського дворянства.
Згодом концепція змінилася. Тепер історія подавалася так: якби Хмельницький не приєднав Україну до Московії, то ситуація під владою Польщі чи Османської імперії була б ще гіршою.
Лише після Другої світової війни Переяславську раду остаточно закріпили як «возз’єднання» України з Росією, що стало основою офіційної радянської історичної доктрини.
Час від часу виникають дискусії щодо повернення місту його історичних назв — Проскурів або Плоскирів. Це питання обговорюють як історики, так і мешканці Хмельницького.
Редакторка: Катерина Вовк
Ресурси: Віртуальний музей міста Хмельницького/Ye.ua /Хмельницький обласний краєзнавчий музей/ Історія Проскурова/Радіо Свобода/Хмельницька міська рада/Інститут історії України