Штаб Запорізької групи армії УНР у Проскурові в червні 1919 року. Де розташовувався та які події там відбувались? 
Будинок Вуля. 70-ті роки ХХ століття. Історія Проскурова

Штаб Запорізької групи армії УНР у Проскурові в червні 1919 року. Де розташовувався та які події там відбувались? 

На вулиці Героїв Майдану, 38 наразі працює бібліотека Хмельницького Університету Управління та Права імені Леоніда Юзькова. Вона розташована у двохповерховому будинку в стилі неоренесансу. ЇЇ збудував у 1914 році домовласник Вуль для потреб міського банку. Однак, того ж року розпочалась Перша Світова Війна, а будівлю передали у розпорядження командування Південно-Західного фронту.

У червні 1919 року Проскурів опиняється в епіцентрі бойових дій між армією УНР (Українська Народна Республіка) та Червоною Армією РРФСР (Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка). 6 червня в ході проскурівської операції війська УНР звільнили Проскурів від більшовиків. Тоді ж штаб Запорізької групи армії УНР розміщується в будинку Вуля на вулиці Мільйонній (зараз вулиця Героїв Майдану).

Саме в цьому будинку 9 червня 1919 року заарештували полковника Петра Болбочана. Одного з колишніх командирів Запорізького Корпусу армії УНР та керівника Кримської операції УНР у 1918 році. Йому інкримінували самочинне захоплення керівництва військовою частиною та спробу державного перевороту.

Цій ситуації передували події 7 червня. Тоді генеральний військовий інспектор Гавришко зняв командувача Запорізької групи Володимира Сальського та призначив на його місце Петра Болбочана. Це рішення відбулося із покликанням на лист полковників Запорізької групи, де вони просили призначити командиром групи Петра Болбочана.

Тодішнє керівництво УНР визнало такі дії незаконними та сприйняло їх як спробу заколоту. Варто зауважити, що Петро Болбочан критикував тодішній уряд УНР та перебував у неприязних стосунках з Головним Отаманом Армії УНР Симоном Петлюрою. Окрім цього складні стосунки склалися з начальником штабу армії УНР Василем Тютюнником та Наказним Отаманом Олександром Осецьким.

Спогади свідків тих подій різняться, залежно від їхнього тодішнього політичного становища, ідеологічних переконань, особистих стосунків з Петром Болбочаном, або ж вони не були безпосередніми учасниками подій. Для одних дії Болбочана сприймались цілком законно, для інших це була спроба заколоту, треті ж вважали, що полковник став жертвою політичних інтриг.

10 червня військово-польовий суд армії УНР в Чорному Острові виніс полковнику смертний вирок, який затвердили 12 червня. Його виконання неодноразово переносили. Однак, впродовж цього часу Головний Отаман Армії УНР Симон Петлюра так і не змінив цього рішення, попри можливість помилувати засудженого.

28 червня 1919 року Петра Болбочана розстріляли на станції Балин, яка розташована між Дунаївцями та Кам’янцем-Подільським.


Автор

  • Народився у Хмельницькому. У 2024 закінчив історичний факультет ЛНУ імені Івана Франка та здобув ступінь бакалавра освіти (Історія).

    Цікавиться політологією, громадським сектором та підприємництвом. Серед книжок фаворити — нонфікшн, антиутопії та детективи.

    Переглянути мареріали