27 червня 2025 року Центр громадського здоров’я МОЗ України оприлюднив дані про якість води на пляжах країни. У переліку небезпечних для купання місць є і міський пляж у Хмельницькому.
Що не так із водою, які кроки робить міська рада для покращення ситуації та що може зробити кожен з нас — читайте в матеріалі Лінзи.
Чому виникає забруднення?
Головна проблема річки й пляжу полягає у значному забрудненні коліформними бактеріями типу Escherichia coli, Klebsiella, Enterobacter тощо. Їхня присутність в такій кількості свідчить про надходження до річки неочищених фекальних стоків.
Про це розповів заступник очільника ГО «Річки Хмельниччини», громадський діяч та активіст Павло Везденецький у коментарі для Лінзи.
«Уже потім з’являються цвітіння води, неприємний запах і зміни хімічного складу», — додає Павло.
Активіст також наголошує на недоступності для громадськості результатів наукових досліджень (моніторингу) якості води, які виконують на замовлення міської ради.
«Лабораторія Держпродспоживслужби проводить аналізи води на міському пляжі лише раз на два тижні та тільки впродовж купального сезону. Управління з питань екології та контролю за благоустроєм замовляє цій лабораторії додаткові дослідження — відбір і аналіз проб води з річки Плоскої (кілька точок), а також зі ставків на Озерній, у Дубовому та Ружичній. Однак результатів цих досліджень немає на сайті міської ради», — зазначає активіст.
Крім фекальних стоків, річка потерпає від скидів дощової каналізації. За словами Павла, у колектори потрапляє не лише дощова вода, а й стоки від автомийок та приватних будинків. Найгірша ситуація — у Дальніх Гречанах, а також нижче за течією, за межами міста.
«Нижче від греблі на вулиці Кам’янецькій з кожним кілометром річка стає дедалі бруднішою. Після скиду №2 з очисних споруд у Давидківцях вона майже мертва. У воду регулярно потрапляють недоочищені каналізаційні стоки з великим перевищенням норм по азоту амонійному та азоту нітритному. Як наслідок, їхня концентрація у воді Південного Бугу перевищує гранично допустимі показники у 30–40 разів», — розповідає Павло Везденецький.
Надмірна кількість азоту у воді призводить до дефіциту кисню. Це створює умови, у яких річка не може нормально «дихати» і відновлюватися.
Журналісти «Лінзи» також звернулися до Управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста із запитом щодо стану води на міському пляжі та заходів, які впроваджуються для її покращення.
Хмельницький районний відділ ДУ «Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» провів аналіз води, за результатами якого виявлено незначне перевищення гранично допустимих концентрацій за двома санітарно-хімічними показниками — ХСК і БСК.
ХСК (хімічне споживання кисню) та БСК (біохімічне споживання кисню) — це індикатори органічного забруднення водойми. Вони вимірюють, скільки кисню потрібно для розкладання органічних речовин у воді. Чим ці значення вищі, тим більше у воді «зайвих» домішок, що свідчить про її погіршену якість.
За інформацією Управління з питань екології, моніторинг стану води в Хмельницькому проводиться двічі на місяць. Ось що показали останні дослідження:
- 24 червня 2025 року у воді не виявили патогенних мікроорганізмів, таких як сальмонели чи шигели. Також у межах норми залишались показники лактозопозитивних кишкових паличок та колі-фагів.
- 26 червня 2025 року вода не відповідала гігієнічним нормам за санітарно-хімічними показниками. Рівень ХСК сягав 63,68–67,66 мгО₂/дм³ при максимально допустимому значенні 30 мгО₂/дм³.
- 9 липня 2025 року ситуація не покращилась: ХСК підвищився до 69,2 мгО₂/дм³, а БСК — до 10,3 мгО₂/дм³ (норма — до 3 мгО₂/дм³).
Для порівняння: у цей же період 2024 року БСК становив 9,84 мгО₂/дм³, а ХСК — 43,5 мгО₂/дм³.
А от щодо покращення ситуації з водоймою, у 2025 році впровадили низку заходів.
«Внесено суспензії хлорели та здійснено роботи з вапнування водосховища. Постійно проводиться моніторинг кисневого показника у водоймі — його рівень залишається в межах норми. Станом на сьогодні розчинений кисень на середині водосховища становить 6,8 мг/л», — зазначили в Управлінні у відповідь на запит.
Як покращити ситуацію на міському рівні?
Павло Везденецький поділився з Лінзою тим, як він бачить шляхи розв’язування проблем із забрудненням Південного Бугу в Хмельницькому.
- Розвиток каналізаційної мережі
«У Хмельницькому досі є вулиці без доступу до каналізації. Значну частину забруднення в Південний Буг несуть зливові води з неканалізованих вулиць у мікрорайоні Дальні Гречани. Також у аварійному стані перебуває каналізаційний колектор — велика підземна труба, якою стоки з цього району перекачуються вздовж берега річки. На ньому регулярно трапляються прориви, через що стоки забруднюють річку», — каже Павло.
Він додає, що місто навіть не має карти таких проблемних ділянок, а це перший крок до планування і будівництва нових мереж.
- Належне очищення стоків
За словами активіста, очисні споруди «Хмельницькводоканалу» не справляються з повним очищенням води.
«Недоочищені стоки йдуть прямо в Південний Буг. Потрібна модернізація і впровадження природноорієнтованих технологій, таких як каскади біоставків. Такі природні фільтри допомагають ефективніше очищувати воду, особливо в східній частині громади», — запевняє Везденецький.
- Облаштування «дощових клумб» — екологічний дренаж
«Природноорієнтовані технології допоможуть і в очищенні зливових вод. Рослини затримують і очищують дощову воду з вулиць, тому бруд і шкідливі речовини не потрапляють у річку. Хмельницькому треба впроваджувати такі “дощові клумби” та загалом систему SuDS — екологічний дренаж», — говорить активіст.

- Єдиний центр управління водними ресурсами
Сьогодні водоймами у місті опікуються різні установи, часто без належного контролю.
«Має бути створено єдиний сектор водних ресурсів із фахівцями — гідрологами, екологами. Без цього ефективної роботи не буде», — зазначає Павло.
- Спільна робота з громадськістю
«Місту дуже бракує конструктивної взаємодії з мешканцями. Без відкритого діалогу, участі людей у процесах моніторингу і контролю змін нічого не зміниться. Хмельничани повинні зрозуміти — ми втрачаємо Плоску та Південний Буг. Якщо ми не змінимо свого ставлення до річок, уже за 5-6 років їхній стан буде катастрофічним», — додає активіст.
Як містяни можуть долучитися до збереження чистоти річки?
- Облаштування «дощової клумби». Дощова вода з даху фільтрується через ґрунт, а не стікає у каналізацію.
- Миття авто лише на перевірених автомийках, що мають договір із «Хмельницькводоканалом» і дотримуються вимог щодо зливу стічних вод.
- Підтримка екоканалізаційних рішень на рівні громади — через петиції, звернення й обговорення.
- Перевірка прозорості витрат на екопроєкти, звітність результатів та відкритих даних щодо стану води, витрат водоканалу.
- Якісне очищення стоків. Сучасне очищення потребує ресурсів і професійного підходу. Підтримуючи розвиток систем водовідведення, ми інвестуємо у чисту воду, довкілля та здорове майбутнє громади.
Де безпечно купатися на Хмельниччині?
За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, на Хмельниччині є кілька офіційно безпечних місць для купання. До них належать:
- пляж вілли «Дві ріки» у селищі Велика Слобідка (річка Мукша, Кам’янець-Подільський район),
- міський пляж у Ізяслав (річка Горинь),
- міський пляж у Славуті (річка Богушівка),
- міські пляжі в Красилів, Старокостянтинів та Полонне (річка Хомора).
Перед тим як планувати відпочинок біля водойм, перевіряйте актуальний стан якості води — зокрема на сайтах місцевих адміністрацій або у публікаціях Центру громадського здоров’я.
