Пласт — національна скаутська організація України, яка займається патріотичним вихованням молоді на засадах християнської етики, а також на базі пластової методології навчає роботі в команді, вмінню проявляти лідерські якості, відповідальності, стресостійкості, дисципліні та інших здібностей. Історія Пласту на території України розпочалась 113 років тому.
Лінза завітала в гості до пластової домівки, де нас зустріла Зоряна Янечек — голова Станичної пластової старшини в Хмельницький.
Як долучитися до організації, у чому унікальність та цінність ініціативи — читайте в матеріалі.
Що таке Пласт?
Пласт — це українська скаутська організація з понад столітньою історією, заснована в 1911 році. 12 квітня 1912 року в Львові склали першу Пластову присягу. Засновниками стали Олександр Тисовський, Петро Франко (син Івана Франка) та Іван Чмола. Назва «Пласт» перегукується з найменування козацьких пластунів-розвідників і є українським аналогом англійського «Scout».
Участь у Пласті не тільки про патріотичне виховання, а й про формування soft-skills: стресостійкості, навичкам командної роботи та лідерству.
«Це навички, які потрібні сьогодні — в навчанні, роботі та житті загалом», — підкреслює Зоряна Янечек, голова Станичної пластової старшини в Хмельницькому.
Організація працює за чітким річним графіком: сходини, мандрівки, змаги, заходи, проєкти та табори. Діти здобувають знання з історії та культури України, орієнтування на місцевості, виживання в природі. Вони навчаються планувати, працювати в команді, складати кошториси й реалізовувати власні ідеї та проєкти в різних напрямах.
«Це дає дітям практичний досвід, який стане у нагоді в дорослому житті — у навчанні, майбутній професії чи волонтерській діяльності», — ділиться Зоряна Янечек.
На відміну від більшості скаутських організацій світу, де участь завершується після 25 років, у Пласті вікових обмежень немає — тут можна залишатися активним учасником упродовж усього життя.
Структура організації охоплює п’ять вікових категорій:
- пташата (до 6 років, займаються разом із батьками),
- новацтво (6–12 років),
- юнацтво (12–18 років),
- старше пластунство (18–35 років).
- пластуни-сеньйори (від 35 років).
Кожна група має свою програму, підхід до навчання та рівень відповідальності — це дає змогу кожному знайти своє місце в організації незалежно від віку.
У Пласті використовується власна лексика, яка формувалась десятиліттями. Наприклад, форма пластунів називається «однострій», а спорядження «реманент».
«Це мова, яку розуміють усі пластуни в Україні та за її межами», — розповідає Зоряна.
Цінності Пласту
В основі Пласту — 14 точок Пластового закону. Це цінності, які формують характер і впливають на поведінку. За Пластовим законом пластун є: зрівноважений, слухняний пластовій старшині, пильний, дбає про своє здоров’я, завжди доброї гадки тощо.
«Є такі пункти, що пластун братерський і доброзичливий. Це вже формує атмосферу в колективі, модель спілкування між пластунами. Дорослі показують свій приклад, і молоді пластуни будуть дивитися, надихатися і так само себе поводити», — ділиться Зоряна.
Рік у Пласті. Як усе відбувається?
Пластовий рік за структурою нагадує шкільний — з вересня до травня діти здобувають нові знання. У цей період відбуваються регулярні сходини — заняття, де пластуни та пластунки навчаються, створюють проєкти, організовують майстерки, беруть участь у змаганнях, організовують заходи тощо.
Улітку пластуни реалізовують набуті знання на практиці: в таборах, мандрівках, змаганнях. Ця складова є невід’ємною частиною діяльності, адже Пласт функціонує як скаутська організація, основою якої є здобуття навичок виживання в природних умовах.
«Коли діти влітку виїжджають у табір, вони реалізують на природі усі свої знання з практичного пластування та вміння працювати в команді: облаштовують табір, організовують побут, вчаться діяти разом у реальних умовах», — пояснює Зоряна Янечек.
Особиста історія Зоряни Янечек
Зоряна Янечек в Пласті вже понад 30 років. Вона приєдналась до Пласту в 9 років у місті Косів, Івано-Франківська область.
«Були періоди, коли я пластувала більш або менш активно. Зазвичай так з усіма пластунами, коли з’являється сім’я, робота — ми стаємо менш залученими. Але з часом знову повертаємося до Пласту. Ми любимо казати, що Пласт — це організація для усіх, віком від трьох до 103 років», — розповідає Зоряна Янечек.
Пласт став для неї червоною лінією у житті, бо саме тут з’явилися найміцніші дружби й важливі знайомства.
«Чому ця дружба триває роками? Бо нас об’єднують спільні цінності, бачення майбутнього, ідеї про те, якою має бути наша держава. Однозначно, це згуртовує. Пласт — міцна організація, де люди стають близькими, майже як родичі. І, до речі, у Хмельницькому теж є кілька пластових сімей», — ділиться Зоряна Янечек.
Бути пластункою для Зоряни — це насамперед відповідальність.
«Чи я в однострої, чи я у звичайному одязі — я маю відповідати цінностям Пластового закону і бути прикладом для інших», — підкреслює вона.
Для Зоряни Янечек Пласт — спосіб формувати майбутнє України через виховання молоді:
«Ми закладаємо цеглинки, засіюємо зерна, які згодом проростуть і будуть формувати майбутнє нашої держави. Я знаю, що серед пластунів є ті на кого завжди можна покластись — навіть у непередбачуваних ситуаціях».
Як долучитись до Пласту?
Щоб приєднатися до Хмельницького осередку Пласту, потрібно перейти на Facebook організації та заповнити форму зголошення — за себе або дитину, залежно від віку. Після цього з вами зв’яжеться представник Пласту, запросить на зустріч чи захід, де можна ближче познайомитися з атмосферою організації.
На всеукраїнському рівні чи за кордоном варто відвідати загальний пластовий сайт, де також є всі інструкції щодо приєднання.
«Україна є, була і завжди буде незалежною, процвітаючою країною. І нас чекає велике майбутнє. Головне докладати максимум зусиль, щоб перемогти в російсько-українській війні. Це може бути будь-що: донати, волонтерство, робота з молоддю в Пласті чи в іншій організації.
Важливо поважати свою державу, її мову, традиції, історію. Цінувати наші успіхи і приймати наші поразки в минулому, та робити висновки, щоб рухатися вперед до світло майбутнього», — каже на завершення Зоряна Янечек.
