Максим Савінов — педагог-організатор в Ліцеї №9 у Хмельницькому. Йому 20 років і вже близько трьох років він працює у школі.
«Я дуже хотів потрапити на роботу в звичайну школу. Це всіх так дивує, коли ти вступаєш на педагогічну спеціальність, тому що всі розуміють, які перспективи заробітних плат. Але в мене було щире бажання. Коли прийшов на роботу, я був частково знайомий з труднощами, але це мене не налякало», — говорить хлопець.
Про мотивацію залишатися в школі, виклики та натхнення у роботі молодого педагога — читайте у матеріалі Лінзи.
Від асистента групи продовженого до класного керівника та педагога організатора
Уперше до школи Максим прийшов у 2022 році — тоді він проходив університетську практику. Після завершення практики йому запропонували залишитися працювати на посаді асистента-вихователя в інклюзивній групі подовженого дня. Тоді хлопець ще паралельно навчався у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії.
Нині Максим навчається на четвертому курсі Українського державного університету імені Михайла Драгоманова за спеціальністю «Середня освіта. Історія». Паралельно він продовжує працювати в Ліцеї №9 у Хмельницькому педагогом-організатором та є класним керівником п’ятого класу.
«Моя професійна діяльність — це те, чим я горю, чим займаюся у вільний час, чим захоплююсь. Коли навчався перші два роки, мріяв і чекав того моменту, коли вже почну працювати», — розповідає Максим.
Виклики та труднощі
За словами Максима Савінова, основним викликом у професії вчителя залишається рівень заробітної плати. Щоб отримувати гідну оплату, педагогам доводиться брати більше навантаження.
«Фінансовий аспект дуже важливий, особливо для молодих фахівців. Досвідчені вчителі мають педагогічні звання, стаж роботи й відповідні доплати. Молодий учитель цього ще не має, і це іноді демотивує працювати», — пояснює Максим.
Ще одним випробуванням для нього стала робота з дітьми, які мають особливі освітні потреби. Через відсутність досвіду спочатку було непросто, проте підтримка колег допомогла подолати труднощі й відчути впевненість у своїх силах.
Можливість працювати у структурах Хмельницької міської ради
З 1 липня по 22 серпня 2025 року Максим проходив стажування в Департаменті освіти та науки Хмельницької міської ради. Після його завершення хлопцю запропонували залишитися там працювати, утім він відмовився.
«Під час стажування я сумував за школою, за своїми дітьми, адже цього року я став класним керівником п’ятого класу. Діти — це мій головний мотиватор, те, що змушує повертатися назад. Не менш важливі й колеги. Якщо в мене трапляється якась стресова ситуація, навіть особистого характеру, — саме вони першими прийдуть на допомогу. Це все те, що я наразі не готовий залишити», — ділиться Максим Савінов.
Що надихає залишатися працювати у школі?
Мотивує та підтримує залишатися в школі передусім любов і віддача від дітей — саме це, за словами Максима, має для нього найбільше значення.
«Підтримка від дітей і їхніх батьків завжди надихає. А ще — колектив, у якому працюю. Я взагалі щасливий, що вже працюю, а не просто навчаюся, як більшість моїх одногрупників», — усміхається вчитель.
На запитання, чи обрав би він професію педагога знову, Максим відповідає без вагань: так.
«Школа — це життя в житті. Це можливість щодня повертатися у дитинство, дорослішати разом із дітьми, постійно вчитися й розвиватися. Іншу сферу діяльності я наразі навіть не розглядаю.
Можливо, через п’ять років я відповів би інакше, але зараз — я у школі, і саме тут мені хочеться бути», — ділиться Максим Савінов.
