Опинившись на вулиці Набережній (зараз Староміська) того часу, ви її не впізнаєте. Переважає низька забудова одного з єврейських кварталів Проскурова. Відмінність від інших кварталів полягає в тому, що над цими будинками височіє Велика хоральна синагога, яку одразу помічаєш.
На початку ХХ століття Проскурів був центром повіту з населенням понад 20 тисяч мешканців. Половина з них — єврейська громада, яка дотична до розбудови та економічного розвитку міста.
Історію появи та зникнення Великої синагоги Проскурова — читайте у матеріалі Лінзи.
Єврейська громада Плоскирова/Проскурова
Перша згадка про єврейську громаду Плоскирова з’являється в документах «Ваада чотирьох земель» (орган самоуправління єврейської спільноти в Речі Посполитій — ред.) 1627 року. З XVIII по середину ХХ століття євреї складали третину, а інколи половину населення міста.
Згідно з першим загальним переписом населення Російської імперії 1897 року в Проскурові проживало близько 23 тисячі мешканців. За конфесіями населення поділялося на євреїв (іудеїв) — 39.5%, католиків — 30.14%, православних — 29.8% та інших віросповідань — 0.6%.
У 1907 році в місті проживало майже 28 тисяч жителів, з них майже 15 тисяч євреї. У той час функціонувало 18 синагог та клойз (молитовний будинок — ред.), але їх закриють до початку Другої світової війни.
Під час німецької окупації 1941-1944 років єврейська громада стала жертвою расової політики нацистів. За ці роки німці та місцеві колаборанти знищили понад 9500 євреїв.
З 1946 року в місті вже функціонує одна синагога, але через 5 років її зачинять. У 1950-х роках тут проживало понад 6 тисяч євреїв.
Згідно Всеукраїнського перепису населення України проведеного у 2001 році в Хмельницькому проживало 670 євреїв. Сьогодні в місті функціонує одна Синагога за адресою провулок Пекарський №2.
Велика синагога Проскурова
Точна дата побудови Великої хоральної синагоги залишається загадкою. Відомо лише, що в XVIII столітті в Плоскирові побудували дерев’яну синагогу. Наприкінці ХІХ століття її перебудували на цегляну в неокласичному стилі.
У звернені віруючих євреїв до голови ради релігійних культів Івана Полянського є можлива дата перебудови синагоги:
«була побудована віруючими євреями у 1904 році та закрита невіруючими євреями у 1937 році».
У Великій синагозі євреї збиралися лише в суботу та святкові дні або для того, аби послухати проповіді канторів (хазанів) — духовних служителів та співців у синагозі.
Закриття синагоги
У 1930-х роках радянська влада розпочинає процес закриття релігійних культових споруд Проскурова в рамках антирелігійної кампанії. У 1936 році почали розбирати костел Святої Анни, а у 1938 році його підірвали. У 1937 році закрили Собор Різдва Пресвятої Богородиці та Велику хоральну синагогу.
Закриття синагоги аргументували неналежним станом будівлі, несплатою страхових платежів протягом 3-4 років та небажанням взяти будівлю в оренду кимось іншим.
Згодом будівлю використовували як склад «Торгзіну» (спеціальні магазини для торгівлі з іноземцями в СРСР. Згодом стали доступними для жителів СРСР, вони могли придбати тут дефіцитні товари за ювелірні вироби, золото та валюту — ред.). Під час німецької окупації Проскурова 1941-1944 років синагогу продовжили використовувати як склад.
У 1945 році єврейська громада подала заяву з наміром повернути синагогу на вулиці Набережна №1. Їм відмовили, тому що будівлю займає склад та реммайстерні Облавтотракторзбуту.
Спортзал «Спартак» та знесення
У 1946 році Проскурівська міська рада передала будівлю синагоги управлінню з кінофікації під кінотеатр. Однак, вона ним так і не стала, згодом тут облаштують спортивний зал товариства «Спартак».
У 1991 році міська влада запропонувала єврейській общині для релігійних потреб дві споруди — Великої хоральної синагоги і Синагогу м’ясників.
«Побоюючись того, що експлуатація великого приміщення Хоральної синагоги буде не під силу громадській організації, керівництво общини приймає рішення про те, що для релігійних потреб вистачить колишньої Синагоги м’ясників», — розповідає Людмила Пісклова в путівнику «Подорож містом і часом»
Після цього, будівлю Великої хоральної синагоги передали Облспоживспілці, а громаді надали будинок за адресою вулиця Кам’янецька, 58/1. Того ж року будівлю Великої синагоги знесли, нині на цьому місці спортзал Хмельницького кооперативного торгівельно-економічного інституту.
Читайте також:
Мікрорайон Лезневе. Яка історія північно-східної частини Хмельницького?