«Календар вдячності 2026» — благодійна ініціатива, яка об’єднала історії ветеранів і ветеранок Хмельницької громади та допомогла зібрати кошти на потреби діючих військових.
Про ідею створення календаря у 2026 році, його результати та важливість видимості ветеранів у цивільному житті — читайте в матеріалі Лінзи.
Історія створення календаря
Громадська діячка Катерина Луцик зазначає, що, у Хмельницькому щороку друкували благодійні календарі, кошти з яких спрямовували на потреби захисників і захисниць.
«Ми щороку друкували різні календарі та розповсюджували їх через навчальні заклади та департамент освіти. На виручені кошти закуповували щось необхідне для наших військових», — розповідає ветеранка.
Цього разу команда вирішила змінити підхід і зробити календар з історіями ветеранів та ветеранок, які повернулися до громади після війни.
«Я хотіла, щоб це був не просто календар з малюнками, а календар із зображеннями наших захисників, захисниць і ветеранів», — ділиться Луцик.
На сторінках календаря — портрет одного з ветеранів чи ветеранки та діяльність, якою людина займається після повернення до цивільного життя. Поруч є коротка історія про бойовий шлях, поранення, життя до служби та після повернення.
Катерина Луцик також стала однією з героїнь календаря — за ініціативою своєї команди.
«В один із днів моя команда сказала: “А чому в цьому списку немає тебе?” І тоді я погодилася, бо я теж ветеранка, мала поранення, повернулася в громаду і зараз веду активну діяльність у сфері підтримки ветеранської політики», — каже вона.
Цілі календаря у 2026 році
Однією з головних цілей — змінити сприйняття ветеранів у суспільстві. У календарі показали людей, які після повернення з війни залишаються активними: змінюють професію, розвивають власну справу, працюють у громадському секторі, займаються ветеранською політикою.
«Ми намагалися показати, що ветерани, повертаючись у цивільне життя, повертаються до звичного життя: хтось відкриває нову справу, хтось змінює сферу діяльності, але багато з них хочуть щось змінювати і не стоять на місці», — додає Катерина.
Результати та вплив
За словами Катерини, ініціатива дала не лише благодійний результат, а й допомогла у формуванні культури поваги до живих ветеранів.
«Ми, навчилися шанувати загиблих, але ще не навчилися шанувати живих», — наголошує вона.
У результаті вдалося поширити майже 1700 примірників календаря — усі без залишку.
«Навіть зараз після завершення розповсюдження до нас звертаються люди, які хочуть придбати календар, але в нас уже не залишилося жодного примірника», — каже Катерина.
Завдяки продажу вдалося зібрати 362 тисячі гривень. За ці кошти вже закупили генератори, обігрівачі, Starlink, а також автомобіль для військових, який наразі готують до передачі на фронт.
За словами ветеранки, для неї важливим показником стало й те, що календар почали впізнавати в школах та громаді.
«Діти кажуть: “О, а ми вас бачили, у нас у класі є календар з вашим зображенням”», — ділиться вона.
Саме це, каже Луцик, і стало одним із головних результатів ініціативи — зробити ветеранів видимими не як абстрактний образ, а як людей, які живуть поруч, мають власні історії та продовжують бути частиною громади.
Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).
