У Хмельницькому працює плазмацентр «Biopharma Plasma», де охочі можуть стати донорами плазми крові.
Донація плазми — це добровільна процедура, під час якої у донора беруть плазму, а клітини крові повертають назад в організм. Із плазми виготовляють препарати, які використовують для лікування людей із важкими захворюваннями, після операцій чи травм.
Журналісти медіа «Лінза» поспілкувались з фахівцем зі зв’язків з громадськістю ТОВ «Центр служби крові “Біофарма Плазма”» Денисом Піменовим, щоб дізнатися, хто може стати донором плазми, як підготуватися до процедури та що важливо знати після донації.
Також власним досвідом поділився комунікаційник Лінзи Назарій Кащук, який впродовж трьох років регулярно здає плазму.
Про вимоги до донорів, харчування перед процедурою, тимчасові обмеження, відмінність між донацією плазми та крові, а також особистий досвід донора — читайте у матеріалі Лінзи.
Хто може стати донором плазми
Донором плазми крові може бути людина віком від 18 років, яка важить не менше 50 кілограмів і добре почувається. Перед кожною донацією донор заповнює анкету про стан здоров’я, для цього потрібно мати з собою паспорт. Під час анкетування вказують інформацію про нещодавні хвороби, щеплення, прийом ліків, операції та інші обставини, які можуть вплинути на можливість донації.
«Якщо по анкеті є якісь питання, майбутній донор обговорює це з лікарем-терапевтом. Наприклад, якщо людина нещодавно хворіла, робила щеплення або приймала антибіотики», — каже Денис Піменов.
Після анкетування донор проходить консультацію терапевта. Лікар оцінює анкету, результати обстеження, самопочуття людини та ухвалює рішення: допустити її до донації цього дня чи порадити прийти пізніше.
Коли донацію можуть відкласти
Обмеження для донорів бувають тимчасовими та постійними. Тимчасово донацію можуть відкласти після татуювання, пірсингу, операцій, щеплень, ГРВІ, грипу, прийому антибіотиків, у період загострення алергії, вагітності та лактації. Також донацію не проводять під час менструації та впродовж п’яти днів після її завершення.
«Є тимчасові обмеження. Наприклад, якщо ви зробили татуювання, то після цього чотири або шість місяців не можна бути донором. Якщо людина нещодавно хворіла або пила антибіотики — це також тимчасове обмеження», — пояснює Денис.
Постійними протипоказаннями можуть бути ВІЛ, гепатит С, туберкульоз, онкологічні захворювання, серцево-судинні хвороби, бронхіальна астма, хвороби нирок, печінки, органів травлення, деякі захворювання шкіри та психічні розлади.
У кожному випадку рішення ухвалює лікар. Якщо є сумніви, важливо не приховувати інформацію, а чесно відповісти на питання анкети та терапевта.
Попередньо уточнити можливі обмеження для донації плазми можна на довідковій лінії від Biopharma Plasma за номером: 0 800 600 003. Там нададуть необхідну консультацію та пояснять, чи варто планувати візит до плазмацентру саме зараз.
Як підготуватися до донації плазми
Підготовку до донації варто починати за кілька днів. Передусім потрібно стежити за водним балансом, харчуванням і самопочуттям. За словами Дениса Піменова, бажано за два-три дні до процедури пити достатньо води. Це допомагає організму легше перенести донацію.
За дві доби до донації не можна приймати ліки. Якщо людина мусить приймати препарати постійно, варто заздалегідь уточнити, чи можна здавати плазму.
За дві доби до донації потрібно відмовитися від алкоголю. За добу — виключити з раціону смажені, жирні та копчені страви, молочні продукти, яйця, ковбаси, горіхи, насіння, чіпси, магазинні соуси, маринади, соління та гострі спеції.
«Дієта перед донацією — це здорове харчування. Нічого смаженого, жирного, копченого, дуже гострого чи зі спеціями. Також до списку обмежень входять банани, горіхи, буряк. Тобто все, що може вплинути на якість плазми або, умовно кажучи, її “зафарбувати”», — пояснює Денис.
Перед донацією можна їсти каші на воді, макарони, нежирне варене м’ясо. У день процедури потрібен ситний, але легкий сніданок. За кілька годин до донації можна зробити легкий перекус, наприклад кашею на воді без вершкового масла.
Каву перед процедурою краще не пити, особливо за дві години до донації. Також бажано не палити за дві години до процедури й не планувати інтенсивні фізичні навантаження у день донації.
Які обстеження проходить донор
Перед донацією донор заповнює анкету, проходить консультацію терапевта та здає аналізи. У центрі перевіряють рівень гемоглобіну, кількість лейкоцитів, тромбоцитів та інші показники загального аналізу крові.
«Останнє слово — за терапевтом. Лікар вирішує, допустити людину до донації зараз чи пізніше, зважаючи на анкету, аналізи й самопочуття», — каже Денис.
Якщо показники в нормі, людину допускають до процедури. Якщо є відхилення, донацію відкладають та рекомендують звернутися до лікаря відповідного профілю.
Чим донація плазми відрізняється від донації крові
Донація плазми та донація цільної крові — це різні процедури. Під час донації плазми у донора беруть плазму, а клітини крові повертають назад в організм. Під час донації крові відбувається забір цільної крові.
Скільки часу триває донація плазми
У середньому перебування в плазмацентрі займає до півтори години. У цей час входить заповнення анкети, консультація терапевта, сама донація та короткий відпочинок після неї.
«Сама процедура донації — від моменту проколу руки до моменту, коли можна вставати, триває орієнтовно 40–50 хвилин», — пояснює Денис Піменов.
Після процедури донор може випити чаю, відпочити та оцінити самопочуття.
Що робити після донації
Після донації на руку накладають пов’язку. Її не варто знімати впродовж наступних двох годин. Також бажано не згинати руку щонайменше перші 15 хвилин після процедури.
У день донації краще уникати важких фізичних навантажень. Особливо це стосується людей, які здають плазму вперше або не знають, як організм відреагує на процедуру.
«Основне — не згинати руку, не знімати пов’язку, не давати собі сильних фізичних навантажень і слухати свій організм. Моя особиста рекомендація: після донації поїсти, пити багато рідини, обрати білкову їжу, щоб швидше відновлюватися», — радить Денис.
Після процедури варто поїсти, пити воду та не планувати надмірно активний день. Якщо з’являється слабкість, краще відпочити.
Досвід донора: як усе відбувається на практиці
Комунікаційник Лінзи Назарій Кащук здає плазму вже понад три роки. За цей час він пройшов понад 40 донацій.
«Я чув, що можна стати донором, що це цікаво, що за це є винагорода і що ти допомагаєш людям. Колега порадив піти здати кров. Я тоді був студентом першого курсу й подумав: “Ого, непогана ідея”», — розповідає він.
До першої донації Назарій готувався: читав умови на сайті центру, перевіряв загальні правила для донорів і дотримувався рекомендацій щодо харчування та фізичних навантажень.
«Прочитав умови, за два дні перестав вживати молочні продукти, жирне й алкоголь, не мав сильних фізичних навантажень. Робив усе максимально точно, як було написано», — каже Назарій.
Найбільше хвилювання, за його словами, було не під час самої процедури, а перед нею — коли потрібно було заповнювати документи та проходити медичний огляд.
«Мені було страшно на етапі підготовки: коли я вже був в центрі, і треба заповнювати документи та йти на медогляд. Через хвилювання під час огляду в мене був трохи підвищений тиск», — розповідає донор.
Сам процес донації Назарій описує як спокійний: донор лежить, може читати або просто відпочивати.
«Коли починалася донація, мені ставало легко. Страхи йшли, а в голові були тільки добрі думки. Сам процес часто є найспокійнішою частиною дня: ти лежиш, відпочиваєш, читаєш книгу, і тебе ніхто не відволікає», — каже він.
Тим, хто хоче стати донором, але вагається, Назарій радить не відкладати рішення, якщо зі здоров’ям усе добре й немає протипоказань.
«У сучасних умовах це зовсім не страшно. Коли здаєш кров, знаєш, що вона може піти на порятунок життя. Коли здаєш плазму, знаєш, що з неї зроблять ліки, які теж можуть бути необхідні для чийогось життя», — говорить Назарій.
Окремо він згадує благодійні донації, коли донорську винагороду можна спрямувати на збір — для військових або на лікування людини.
«Ти можеш зробити кілька добрих справ одночасно», — розповідає Назарій.
Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).
Де розташовується «старе місто» Хмельницького?
У 2026 році центр Хмельницького асоціюється з пішохідною частиною вулиці Проскурівської. Проте до ХІХ століття центр Плоскирова, сучасного Хмельницького, розташовувався в іншому місці.
Сьогодні розповідємо де розташовується «Старе місто» в Хмельницькому.💙
