Власна багаторазова чашка для кави чи чаю — екозвичка, яку можна впровадити у повсякденне життя. Вона допомагає зменшити використання одноразових стаканчиків, а в деяких закладах за напій у власний посуд можна ще й отримати знижку.
Лінза перевірила, як ця практика працює у Хмельницькому. Ми відвідали 10 кав’ярень із багаторазовою чашкою та дізналися, у скількох закладах погодилися приготувати напій у власний посуд і де запропонували знижку.
Також ми поспілкувалися з екоактивісткою та комунікаційницею ГО «Екодія» Ольгою Тарасенко. Вона пояснила, чому одноразові стаканчики є проблемою для довкілля та що може мотивувати людей частіше користуватися багаторазовою тарою.
Про результати експерименту Лінзи, думку екоактивістки та досвід інших міст та країн — читайте у матеріалі.
Власна чашка замість одноразового стаканчика: чому це важливо
За словами екоактивістки та комунікаційниці ГО «Екодія» Ольги Тарасенко, одноразові стаканчики є одним із джерел забруднення довкілля та збільшення кількості відходів.
«Складно знайти точні дані про те, скільки одноразових горняток щороку викидають в Україні та світі — адже підрахунок сягає мільярдів», — пояснює Ольга.
Навіть якщо на стаканчику є маркування про можливість переробки, це не гарантує, що його справді перероблять. Для цього потрібна налагоджена система збору вторинної сировини: пункт прийому поблизу, можливість здати саме цей тип матеріалу та готовність людини окремо його зібрати й віднести на переробку.
«Через такий складний процес більшість горняток в Україні опиняється на сміттєзвалищах», — каже представниця «Екодії».
Паперові стаканчики також не є повністю екологічною альтернативою. Деякі з них мають тонкий пластиковий шар усередині, який ускладнює переробку. Пластикові горнятка виготовляють із викопної сировини, зокрема, нафти та газу, використання яких пов’язане зі зміною клімату.
Багаторазова чашка не розв’язує проблему відходів повністю, але допомагає зменшити кількість одноразового пакування у щоденному житті. Для цього не обов’язково купувати дороговартісну термочашку.
«Багаторазова чашка — один із найлегших способів показати, що людина турбується про довкілля. Адже почати можна не з термочашки вартістю у тисячу-дві тисячі гривень, а зі звичайної банки з-під консервації», — говорить Ольга Тарасенко.
Водночас важливо не перетворювати багаторазові чашки на ще одну форму надмірного споживання. На їхнє виробництво також потрібні ресурси й енергія. Тому екологічний сенс має не сама купівля нової чашки, а її регулярне використання.
За словами Ольги, дослідження показують, що після приблизно 100 використань одна багаторазова чашка може компенсувати викиди парникових газів, необхідні на її виготовлення.
Щоб така звичка ставала поширенішою, важливе не лише особисте бажання людини, а й середовище. Коли більше відвідувачів приходять у кав’ярні зі своїми чашками, поступово це стає звичкою.
«Чим більше людей користується багаторазовими горнятками та тарою, тим швидше це стає нормою», — зазначає екоактивістка.
Люди можуть показувати власний приклад, нагадувати близьким взяти чашку перед прогулянкою або розповідати про переваги багаторазового використання.
Знижки у кав’ярнях теж можуть бути стимулом. Ольга пояснює, що дослідження показують: люди частіше змінюють поведінку не заради знижки, а щоб не платити більше за одноразове горнятко. Тобто націнка на одноразовий стаканчик може працювати ефективніше, ніж бонус за багаторазову чашку.
Багаторазова чашка у Хмельницькому: що показав експеримент Лінзи
Щоб перевірити, як кав’ярні Хмельницького ставляться до відвідувачів із власною багаторазовою чашкою, журналісти Лінзи відвідали 10 закладів міста. У кожному ми запитували, чи можуть зробити каву або інший напій у наш посуд та чи діє за це знижка.
Результати показали, що більшість кав’ярень Хмельницького готові зробити напій у багаторазову чашку відвідувача: із 10 закладів у девʼяти на це погодилися. Водночас знижку або бонус запропонували лише 2 кав’ярні.
Як власну тару заохочують в Ola Healthy Cafe
Серед перевірених закладів знижку за власну чашку або тару пропонує Ola Healthy Cafe. Тут відвідувачі можуть отримати 7% знижки на їжу та напої, якщо приходять зі своїм посудом.
За словами засновниці Ola Healthy Cafe та Ola Language School Валентини Нечипорук, для закладу важливо зменшувати використання пластику й зайве споживання.
«Ми пропагуємо використання пластику по мінімуму. У кафе ми сортуємо сміття й максимально переробляємо все, що можна переробити», — розповідає Валентина.
Схожу звичку намагаються формувати і серед учнів Ola Language School. У школі встановлені кулери з водою, однак поруч із ними принципово не ставлять одноразові стаканчики. Так учнів заохочують приходити зі своїми пляшечками.
«Ми хотіли привчити людей користуватися своїми пляшечками. Зараз у багатьох установах є кулери: у клініках, салонах, різних просторах. Якщо у вас є своя пляшечка, ви можете наповнити її водою», — пояснює засновниця.
Якщо ж учень або відвідувач не взяв пляшечку із собою, у школі можна взяти екостаканчик на рецепції. За словами Валентини, виробник зазначає, що такий стаканчик розкладається приблизно за вісім місяців. За нього відвідувачі можуть залишити 2 гривні у скриньку для збору на допомогу тваринам ГО «Врятуй життя».
Так у закладі поєднують одразу кілька екологічних практик: знижку за власну тару, сортування відходів, відмову від вільного доступу до одноразових стаканчиків і благодійний збір.
Досвід Сум
Схожий експеримент у лютому 2025 року провели журналісти сумського медіа «Цукр». Вони відвідали місцеві кав’ярні з власними чашками, щоб перевірити, чи готові заклади наливати напої у багаторазовий посуд і чи пропонують за це знижку.
У частині кав’ярень знижка була символічною — 2–3 гривні, а в інших напої у власну чашку готували без жодних бонусів.
Водночас експеримент показав важливий нюанс: іноді працівники спочатку готували в одноразовому стаканчику, а вже потім переливали його у чашку клієнта. У такому разі екологічний сенс використання багаторазового посуду фактично втрачається.
Досвід Львова
У Львові розвитком культури багаторазових горняток займається організація Zero Waste Lviv. Вона започаткувала проєкт, який заохочує містян частіше купувати каву у власні горнятка. До ініціативи долучилися кав’ярні, що пропонували відвідувачам знижки або бонуси. Також команда створила мапу кав’ярень, які підтримують ініціативу.
У 2021 році до проєкту долучилися десять мереж кав’ярень і закладів Львова. Вони погодилися на постійній основі надавати знижки відвідувачам, які купують напої у свої багаторазові чашки. Залежно від закладу це були: 10%, 15%, 20%, фіксована знижка у гривнях або комплімент від закладу.
Пізніше ініціатива розширилася: у 2023 році Zero Waste Lviv повідомили вже про понад 90 львівських кав’ярень, які пропонують знижку або інший бонус за напій у багаторазове горнятко. У Львові ця практика вийшла за межі окремих закладів і стала частиною ширшої міської еко-комунікації.
Раніше Лінза розповідала про те, що таке «Місто нуль відходів», як Хмельницький рухається до цього статусу та які зміни в системі поводження з відходами можуть чекати на мешканців.
Досвід інших країн: від знижок до системних рішень
У деяких країнах використання багаторазового посуду вже стало частиною державної політики або міських екологічних ініціатив.
Наприклад, у Німеччині з 1 січня 2023 року заклади, які продають їжу та напої із собою, повинні пропонувати багаторазову альтернативу одноразовому пакуванню. Для невеликих закладів діють пом’якшені правила, однак вони також мають дозволяти клієнтам приходити зі своїми контейнерами чи чашками.
Крім того, у країні працюють депозитні системи, зокрема RECUP/REBOWL. Клієнт може взяти напій або їжу в багаторазовій тарі, залишити заставу, а потім повернути чашку чи контейнер у заклад-учасник.
Такий підхід робить багаторазовий посуд зручнішим не лише для людей, які постійно носять із собою власну чашку, а й для тих, хто купує напої спонтанно.
Схожу систему запровадили й у місті Орхус у Данії. Там запустили міську систему REUSEABLE. Відвідувачі можуть отримати напій у багаторазовій чашці, сплативши депозит у 5 данських крон, а потім повернути чашку в автоматизований пункт і отримати гроші назад. Далі посуд централізовано миють і знову використовують.
На відміну від простих знижок у кав’ярнях, такі системи потребують інфраструктури: пунктів повернення, миття, логістики, участі бізнесів і зрозумілої комунікації для відвідувачів.
Для Хмельницького першим кроком може бути саме проста модель — можливість замовити напій у власну чашку та невелика знижка або бонус. Досвід інших міст показує, що з часом така звичка може стати не поодинокою акцією, а частиною міської культури відповідального споживання.
Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).
Шість назв стометрівки. Як раніше називалася вулиця Проскурівська?
Пішохідну частину вулиці Проскурівської місцеві називають стометрівкою. Вулиця є однією з найстаріших у Хмельницькому, а перед тим, як стати Проскурівською, вона змінила 5 назв.
