У Хмельницькому молодь активно розвиває громадські ініціативи, займається волонтерством, створює власні проєкти та привертає увагу до важливих для міста тем.
12 серпня в Україні відзначають День молоді. Лінза зібрала історії молодих хмельничан та хмельничанок, які працюють у різних сферах і змінюють місто.
Як молоді люди починали свою діяльність, із якими викликами стикаються та що допомагає їм не зупинятися — читайте у матеріалі Лінзи.
Богдан Шевчук, блогер, який розповідає про інклюзивність
19 років
Богдан Шевчук веде блог у TikTok та Instagram, де розповідає про своє життя, доступність Хмельницького та ділиться творчістю. До громадської діяльності його підштовхнув власний життєвий досвід.
«Для мене важливо показувати, що люди з інвалідністю можуть бути активними, розвиватися та надихати інших», — говорить Богдан.
Одна з важливих подій у житті Богдана — збір коштів на проведення конференції для лікарів, батьків та дітей із м’язовою дистрофією Дюшенна. Хлопець відкрив його у червні 2025 року — у свій 18-й день народження. Йому вдалося зібрати 300 тисяч гривень. Конференція відбулася у Хмельницькому 18–22 серпня 2025 року.
«Це показало, що навіть одна людина може допомогти багатьом», — згадує хлопець.
Серед викликів для Богдана — недостатня безбар’єрність міста, складнощі зі створенням контенту та негативні коментарі у соцмережах. Попри це, він продовжує говорити про теми, які вважає важливими.
«Хочеться, щоб люди не боялися першими йти на контакт і бачили перед собою людину, а не її інвалідність», — пояснює Богдан.
Для Богдана активна молодь — це люди, які не бояться висловлювати свою думку, здобувати новий досвід, долучатися до проєктів та бути корисними іншим. На думку хлопця, саме ставлення людей одне до одного впливає і на те, яким стає місто.
Анастасія Кобильник, заступниця голови Молодіжної ради, працівниця Молодіжного центру та пластунка
25 років
Анастасія наголошує, що основне завдання молодіжної роботи — допомагати молодим людям знаходити можливості, здобувати знання, проявляти ініціативу та брати на себе відповідальність.
Найбільше на Анастасію вплинула участь у всеукраїнській освітній програмі «Державотворець» влітку 2024 року.
«Мене дуже зачепила фраза про те, що одне твоє хороше рішення може дати хороший результат для великої кількості людей. Це змотивувало мене ще більше брати на себе відповідальність», — розповідає Анастасія.
Важливу роль у її діяльності відіграють молодіжна, волонтерська, пластова та творча спільноти. За словами дівчини, саме люди поруч, часто допомагають продовжувати, коли бракує сил.
Під час роботи з молоддю, вона також бачить, як учасники поступово стають упевненішими, починають самостійно організовувати заходи та долучатися до більших проєктів.
«Часто кажуть: молодь — це наше майбутнє. А я кажу: молодь — це теперішнє. Вони вже роблять, уже створюють в абсолютно різних сферах», — говорить Анастасія.
Тим, хто хоче долучитися до змін, але не знає, з чого почати, вона радить передусім знайти свою спільноту.
«Самому починати завжди важко. А в спільноті ти вчишся, знайомишся з однодумцями, бачиш інші організації у своїй сфері. І якщо маєш потенціал та бажання, поступово починаєш генерувати більше власних ідей», — говорить вона.
Богдан Мазур, голова Хмельницького осередку ГО «Українські Студенти за Свободу» (УСС)
19 років
Хлопець навчається на третьому курсі за спеціальністю «Будівництво та архітектура» Київського національного університету будівництва і архітектури.
Найбільше на Богдана вплинув дводенний освітній форум «Економічна товкучка», який у червні 2024 року проводила ГО «Українські Студенти за Свободу». Саме тоді він дізнався про УСС та потрапив на програму лідерства.
Залишитися у громадському секторі хлопця мотивує спільнота. За словами Богдана, така діяльність допомагає не лише знаходити однодумців, а й мати підтримку та розвивати навички, які знадобляться у майбутньому.
«Мене захопила спільнота молодих, активних і класних людей, які мають близькі мені цінності та люблять свободу. Я закохався в цих людей, тому вже третій рік залишаюся у громадському секторі», — говорить він.
Серед основних викликів Богдан називає велике навантаження та стрес. Проте йому допомагають люди поруч, новий досвід і позитивні емоції від спільної роботи.
«Якщо ви студент, можна почати із самоврядування у своєму університеті. Молодіжний центр — це також хороше місце, щоб розвинути свої здібності та познайомитися з людьми. А Молодіжна рада дає можливість безпосередньо впливати на місто і намагатися зробити його кращим», — зазначає він.
Головне, на думку Богдана, — не дозволяти страху зупиняти себе.
«Не бійтеся спробувати. Може бути хейт, але не варто на ньому зосереджуватися. Розвивайте свої навички, тому що в майбутньому вони обов’язково знадобляться», — додає він.
Богдан запрошує молодь Хмельницького приєднуватися до громадської організації «Українські Студенти за Свободу».
Вероніка Гоїк, засновниця котопростору «Mamacat»
29 років
У 2024 році дівчина створила котопростір «Mamacat» у Хмельницькому, де живуть врятовані коти, яким шукають родини. Раніше Лінза розповідала про створення Mamacat та формат роботи котопростору.
Окрім допомоги тваринам, Вероніка займається дизайном, SMM та іншими онлайн-проєктами.
«Котопростір — це моя справа для серця і для душі. Не для заробітку, а для того, щоб наповнити своє життя сенсами», — розповідає Вероніка
Переломним моментом для неї став початок повномасштабного вторгнення. Разом з іншими волонтерами вона створила Telegram-канал для координації волонтерської допомоги.
«Ми допомагали внутрішньо переміщеним особам, військовим, територіальній обороні та іншим волонтерам. Намагалися координувати різні напрямки діяльності», — згадує вона.
Згодом Вероніка зосередилася на допомозі безпритульним тваринам. Один із найбільших викликів — взаємодія з людьми, які викидають домашніх тварин або перешкоджають стерилізації безпритульних котів. Ще одна складність — усвідомлення, що врятувати всіх неможливо.
«Це болюча істина для кожного зооволонтера. Настають моменти, коли емпатія перемагає і хочеться врятувати абсолютно всіх: підібрати кожну тварину, вилікувати її та знайти сім’ю. Але реальність така, що це неможливо», — пояснює вона.
Проте Вероніка переконана — допомога навіть невеликій кількості тварин має значення.
«Навіть якщо вдалося допомогти п’ятьом тваринам — це вже суттєво. Стерилізуючи одну безпритульну кішку, ми фактично рятуємо десятки, а інколи й сотні тварин, які могли б народитися на вулиці та страждати», — зазначає вона.
За півтора року в нові родини вдалося прилаштувати понад 60 котів із простору. Крім цього, Вероніка інформаційно допомагає шукати родини й для інших безпритульних тварин.
«Я часто кажу, що молодь — це рушій змін. І я дійсно в це вірю. Коли бачу поруч амбітних людей, молодших за себе, намагаюся допомогти та підтримати їх. Класно, коли одна людина може підсилити іншу», — говорить вона.
Анастасія Тиж, активістка громадської організації «Українські Студенти за Свободу»
20 років
Анастасія родом із Хмельницького, а зараз навчається на англійській філології у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
До громадської активності Анастасія почала долучатися ще у школі. У 11 класі разом з однокласниками організувала благодійні дебати для учнів 8–10 класів.
«Нам вдалося зібрати близько семи тисяч гривень на турнікети для військових. Для школярів це була досить велика сума», — згадує Анастасія.
Одним із головних викликів громадської діяльності Анастасія називає комунікацію.
«Найбільший виклик і водночас найбільший профіт, який ти отримуєш у громадському секторі, — це комунікація. Треба вчитися слухати й інколи приймати позицію іншої людини», — говорить вона.
Продовжувати громадську діяльність Анастасію мотивують відгуки людей на організовані події, а також те, як поступово змінюється саме місто.
«Мені дуже подобається спостерігати за тим, як Хмельницький розвивається, як простір для молоді. Я рада, що зараз молоді у Хмельницькому є чим зайнятися», — розповідає Анастасія.
Особливим для себе вона називає захід «Чому освіта не працює», де Анастасія була головною організаторкою. На події разом із викладачами говорили про проблеми сучасної освіти.
«Бути молодим — це мати голос і говорити голосно, навіть коли тебе не чують. Рушієм змін в Україні завжди були студенти і залишаються ними досі», — говорить вона.
Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).
Шість назв стометрівки. Як раніше називалася вулиця Проскурівська?
Пішохідну частину вулиці Проскурівської місцеві називають стометрівкою. Вулиця є однією з найстаріших у Хмельницькому, а перед тим, як стати Проскурівською, вона змінила 5 назв.
