Понад 200 років тому на південь від Проскурова ще не було забудови, проте росли дуби в урочищі на березі Кудрянки (інша назва – Самець).
Сьогодні Дубове — це мікрорайон, де розташовані цегляні будиночки кінця ХІХ століття, водонапірна вежа та храми, що поєднуються з радянською та сучасною забудовою. Зовсім поруч відкриваються мальовничі краєвиди на березі річки.
«Дубове — це один із найзеленіших і найбільш затишних районів Хмельницького. Його атмосфера відрізняється спокоєм, попри близькість до центру міста. Під час прогулянки районом розумієш, що Дубове ідеально підходить для тих, хто цінує тишу та близькість до природи. Також є можливість побачити чудовий захід або ж схід сонця на дубовському водосховищі (або як місцеві називають “дубовка”), тут і порибалити можна і відпочити в компанії друзів на “Дубівських будиночках”», — розповідає місцевий житель Дубового Олексій.
Як передмістя Проскурова стало мікрорайоном обласного центру Хмельниччини та якими історіями він наповнений – читайте у матеріалі Лінзи.
Перша згадка та походження топоніму «Дубове»
Топонім Дубове походить від урочища з дубовим гаєм, яке розташувалось за два км на південь від Проскурова на березі річки Кудрянка. Вперше Дубове згадується у першій половині ХІХ століття — тоді проскурівська управа ініціювала побудову на Кудрянці двох водосховищ та млинів в урочищах Ракове та Дубове.
Отож, на Кудрянці з’являється млин та став Дубовий, а поруч виник хутір Дубовий.
35-й бєлгородський драгунський полк
У 1888 році затвердили проєкт розширення Проскурова. Дещо вище хутора і ближче до міста збудували військове містечко для 35-ого драгунського Бєлгородського полку та військовий шпиталь.
Перші підрозділи полку прибули у місто у вересні 1889 року. Через процес будівництва військового містечка у Проскурові розмістився лише штаб і тилові підрозділи, а ескадрони кавалерії розквартирувались у приміських селах.
Будівництво першої черги військового містечка завершилось у листопаді 1890 року, тоді ж всі ескадрони полку змогли розміститись у Проскурові.
Від військового містечка до залізничного переїзду, який іменувався Поштовим (поруч розташовувалась будівля поштово-телеграфної контори), проклали першу вулицю, яка отримала назву Бєлгородська (нині Козацька).
У 1904 році на території військового містечка збудували полкову церкву Білгородського полку. Освятили храм у 1907 році на честь Святого Миколая Чудотворця під час урочистостей з нагоди повернення 35-му драгунському Бєлгородському полку його історичної назви — 12-й уланський Бєлгородський полк. Зараз це Кафедральний собор Андрія Первозваного на вулиці Козацькій.
Водонапірна вежа
У мікрорайоні Дубове розташовується водонапірна вежа, яка є першою водогінною спорудою Проскурова. Збудована у 1910 році за проєктом архітектора Віктора Нільсена (Архітектор водонапірної вежі у Маріуполі).
«Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття в Проскурові водогону не було. Населення користувалося криницями або ж набирало воду у водовозів, які розвозили її по місту. Тож перший централізований водогін у нашому місті з’явився саме в мікрорайоні Дубове, у тодішньому військовому містечку. Тут викопали дві свердловини та збудували водонапірну вежу, яка височить і до нині», — розповів краєзнавець Сергій Єсюнін в інтерв’ю Ye.ua
За словами Єсюніна, вежа має цікаву архітектуру: відкриту червону цеглу, подекуди в поєднанні з білою, привабливий декор. Збереглися також ковані елементи, які, щоправда, виконують не декоративну функцію, а технічну: вони стягують вежу та утримують поверхи.
Водонапірна вежа працювала за призначенням до кінця 90-х років ХХ століття. Спочатку її використовували лише для потреб військового містечка, а згодом і для решти житлових будинків мікрорайону.
46-й піхотний Дніпровський полк
У 1875 році до Проскурова на постійне місце дислокації прибув 46-й піхотний Дніпровський полк, який наприкінці ХІХ століття став найбільшою військовою частиною Проскурівського гарнізону.
Спочатку під казарми полку відвели торгові ряди на Хлібній площі (нині Сквер ім. Тараса Шевченка). Наприкінці 80-х років ХІХ століття у Проскурові, ліворуч від поштового переїзду, почали будували військове містечко для полку. У 1893-1894 роках будівництво завершили, а солдати увійшли до нових казарм.
У 1898 році на території військового містечка 46-го піхотного Дніпровського полку збудували полкову церкву. У ній розмістилась полкова похідна церква Святих апостолів Петра і Павла. У 1906 році добудували дзвіницю. Зараз це Свято-Георгіївський храм на розі вулиць Івана Франка та Святослава Хороброго.
Мікрорайон Дубове за радянських часів
У 1920 році Проскурів остаточно окупували більшовицькі війська. У 1922-1939 роках у казармах Дубового частково розміщувались підрозділи 1-ї Запорізької дивізії Червоного козацтва. Полкові храми на території військового містечка закривають, а пізніше почали використовувати у господарських цілях.
Після Другої світової війни більшу частину колишнього військового містечка віддали під цивільне будівництво. Багато будівель військового містечка збереглися до наших днів, їх легко впізнати за характерною червоною цеглою.
У 1950-х роках зводиться нове військове містечко для військових 17-ї гвардійської Єнакієво-Дунайської орденів Червоного Прапора і Суворова мотострілецької дивізії, яка прибула до Проскурова на постійне місце дислокації.
Сучасність
Зараз Дубове — це один з південних мікрорайонів міста. Тут функціонують дитячі садочки, школи та Хмельницький інститут соціальних технологій Університету «Україна».
У 2009 році на території інституту встановили пам’ятник українському філософу — Григорію Сковороді. Через два роки відкрили однойменний сквер.
У 2002 році вулицею Купріна (нині Симона Петлюри) проклали тролейбусну лінію, а з 2003 року розпочав свою роботу торгово-сервісний центр Дубово (у народі – оптовий ринок).
У 2022 році на вулиці Івана Франка відкрили мурал, який присвячений бійцям Сил спеціальних операцій. На стіні зображений воїн з крилами, який тримає снайперську гвинтівку та вовкулаку.
Редакторка: Катерина Вовк
Джерела: Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади. Бібліотеки-філії №№ 9, 15. «Мікрорайон Дубове»/ Ye.ua/Хмельницький туристичний/ Всім.ua/ Сергій Єсюнін. «Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси»/Суспільне.Хмельницький/Історія Проскурова/Старовинні карти
Цей текст є частиною спецпроєкту «Історія районів», де ми розповідаємо про історію районів у Хмельницькому. Читайте також про інші хмельницькі райони.