Озерна — один із наймолодших мікрорайонів Хмельницького. Наприкінці ХХ століття на північній околиці міста почали зводити новий житловий масив. За кілька десятиліть він перетворився на один із найбільш заселених мікрорайонів Хмельницького. Попри активну забудову, тут досі поєднуються багатоповерхівки, озеро, ліс і зелені зони.
Як виникла Озерна, як змінилася її забудова та що про мікрорайон розповідають його мешканці — читайте у матеріалі Лінзи.
Коли виникла та як розбудувалася Озерна?
У 1977 році розробили проєкт будівництва Озерної, яка тоді мала назву «Північний мікрорайон». До початку забудови на цій території розташовувалися військові склади. Реалізовувати проєкт почали наприкінці 1980-х років.



У 1988 році проклали вулицю Панаса Мирного, а через два роки — вулиці Максима Залізняка та Кармалюка. Тоді ж збудували школу №28, яка у 2023 році стала ліцеєм №13. У 2026 році школі присвоєно ім’я полеглого воїна російсько-української війни — Романа Ткаченка.
На початку 1990-х років до Озерної курсував лише один автобусний маршрут. Із поступовим зростанням населення виникла потреба у кращому транспортному сполучення, тому у 1997 році тут проклали контактну мережу та запустили тролейбусне сполучення.

Озеро
Заїжджаючи на Озерну, складно не помітити озеро, яке стало однією з головних візитівок мікрорайону. Навколо водойми облаштована пішохідна доріжка, де щодня прогулюються місцеві жителі, батьки з дітьми та власники домашніх тварин.
Згідно з однією з версій, назва мікрорайону походить від однойменної вулиці, з якої розпочинається житловий масив. За іншою — від озера, розташованого поруч.
Понад 60 років тому на території мікрорайону було два озера. У 1960-х роках існувало невелике озеро на місці сучасного, а східніше, в сусідній долині, розташовувалося ще одне — значно більше. Згодом воно зникло.

Стара та нова Озерна
Гуляючи Озерною, можна помітити, що мікрорайон умовно поділяється на дві частини.
Старі квартали, збудовані у 1980–1990-х роках, вирізняються панельними дев’ятиповерхівками, великою кількістю зелені, просторими дворами та дитячими майданчиками.


Старі квартали, збудовані у 1980–1990-х роках, вирізняються панельними дев’ятиповерхівками, великою кількістю зелені, просторими дворами та дитячими майданчиками. У 2020 році завершили будівництво вулиці Січових Стрільців.
На цій вулиці розташовується «Urban street» — простір, створений як відповідь на потребу міста у сучасному багатофункціональному місці для відпочинку.

У 2025 році серед нових житлових кварталів з’явилося ще одне озеро. Територію навколо нього поки продовжують облаштовувати. Особливої атмосфери цій частині мікрорайону додає ліс, що межує із забудовою.
Що мешканці кажуть про мікрорайон?
«Це повноцінний мікрорайон, який має майже все для життя»
Учасник клубу Лінзи Данило Барабаш живе на Озерній із 2008 року. Каже, найбільше запам’ятав період активної забудови мікрорайону. Найчастіше відпочиває біля озера, у лісі та на Urban Street.
«Переваг багато: зручна транспортна розв’язка, можна доїхати будь-куди. Загалом з Озерної легко дістатися інших частин міста — машиною чи пішки. Це повноцінний район, який має майже усе для життя. Тут спокійно, багато молоді, зручно гуляти», — ділиться хлопець.
Водночас серед недоліків Данило називає нову забудову.
«У багатьох місцях забудовники не думали про пішоходів, і нормально гуляти між будинками буває складно. Часто сильні вітри», — розповідає Данило.
«Прогулянка під дощем біля озера»
Журналістка Лінзи Анастасія Сарвілова живе на Озерній із вересня 2023 року. Каже, мікрорайон асоціюється в неї з комфортом, а улюбленим місцем є озеро.
«Подобаються дворики Озерної, де багато зелені, клумб біля будинків та дитячих майданчиків. На жаль, біля більшості новобудов немає таких дворів», — розповідає Анастасія.
Найтепліших спогад Анастасії — прогулянка під дощем біля озера, коли довкола майже нікого не було.
«Переваг значно більше, ніж недоліків. Уся інфраструктура поруч, більшість потрібних речей можна знайти, не виїжджаючи з Озерної. Також є багато транспорту та сполучення майже з усіма районами міста. На жаль, немає прямого маршруту до автовокзалу №1, хоча він розташований відносно недалеко від Озерної.
До недоліків я б віднесла затори. Не щодня, але інколи дорога до центру займає хвилин 40», — розповідає Анастасія.
«Люблю гуляти двориками, бо там квітнуть дерева»
Учасниця клубу Лінзи Вікторія Барабаш живе на Озерній майже все життя. Лише на кілька років виїжджала до іншого міста на навчання. Найчастіше проводить час біля озера, у лісі та на Urban Street.
«Навесні люблю гуляти двориками, бо там квітнуть дерева та люди висаджують квіти, і стає дуже затишно», — розповідає Вікторія.
Найтепліші спогади Вікторії пов’язані з дитинством серед зелених дворів, кульбабами та заходами сонця біля озера.
«Серед переваг — доглянуті пішохідні зони та класні заклади. Можна жити й не виїжджати з району, адже тут є все потрібне. Озерна асоціюється з домом і зоною комфорту», — розповідає Вікторія.
Водночас серед недоліків Вікторія називає хаотичну забудову та відсутність єдиного дизайн-коду.



У 2026 році Озерна залишається одним із найдинамічніших мікрорайонів Хмельницького. Разом із новими житловими кварталами тут розвивається й соціальна інфраструктура: працюють дитячі садки, школи, амбулаторія, магазини, спортивні майданчики та громадські місця. Завдяки транспортному сполученню мікрорайон має зв’язок майже з усіма частинами міста.
Для одних Озерна — це новобудови й скупчення людей. Для інших — озеро, дворики, улюблені маршрути та місце, яке стало домом. Саме з таких особистих історій і складається життя одного з мікрорайонів Хмельницького.
Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).
Завалля — район Проскурова. Знали про такий?

У центрі Хмельницького, за адресою вулиця Володимирська, 113, розташовується Собор Покрови Пресвятої Богородиці. У ХІХ столітті на місці собору була невеличка церква, а район, в якому вона розташовувалася, був околицею Проскурова і мав свою назву.
