Лесик Панасюк — поет, перекладач, митець і дизайнер, член українського ПЕН. Автор книг «Камінь дощу», «Справжнє яблуко», «Крики рук», «Розкидані обличчя» та «Портрет сонця в бомбосховищі». Дві останні збірки вийшли в Польщі українською та в польському перекладі. До друку готується поетична збірка «Літери абетки йдуть на війну», що вийде у США в англійському перекладі.
Ми поспілкувалися з поетом про винайдення нового жанру поетичного жука, першу збірку віршів у п’ять років, пошук натхнення та важливість поезії.
Початок творчого шляху
Захопленню літературою Лесик завдячує мамі. Вона багато читала йому в дитинстві. А під час спільного приготування їжі вони разом вигадали для себе забавку: перероблювати улюблені вірші так, щоб ті ставали смішними.
У п’ять років він видав свою першу збірку віршів, присвячену любові до тварин.
«Це була маленька книжечка, тому що я скріплював її степлером, розмір степлера й продиктував розмір збірки. Вірші надрукував на бабусиній друкарській машинці, далі вирізав кожен рядок, вклеїв до збірки та проілюстрував», — говорить Лесик.
Значення поезії та сенси, які доносить поет
Автор стверджує, що поезія — це спосіб життя, бачення світу, а також форма комунікації з читачем і самим собою.
«У збірці “Портрет сонця в бомбосховищі”, яку я видав разом із Дариною Гладун в Польщі, ми серйозно думали над сенсами й наративами, які ця книжка буде транслювати. Нам було важливо вшанувати пам’ять людей, які загинули і які вижили в Бучі, де ми також мешкали до 24 лютого 2022-го року, водночас нікого не образивши й не сказавши зайвого», — розповідає митець
Важливість поезії
На думку Лесика, поезія важлива, бо здатна швидко реагувати на події. Після повномасштабного вторгнення перекладачі з різних країн активно запрошували поетів до слова, адже поезія може миттєво відгукуватися на ситуацію. На відміну від прози, для якої потрібен час на завершення та опрацювання, поезія може бути написана за кілька хвилин і все ж здатна торкнутися людської душі.
«Після повномасштабного вторгнення я помітив зростання інтересу до української літератури не лише іноземців, а й самих українців. Люди хочуть зрозуміти себе, зрозуміти, що значить “бути українцем”, “мати українську ідентичність”. Література в цьому дуже помічна», — пояснює поет.
Пошук натхнення
Лесик Панасюк черпає натхнення для своєї творчості звідусіль.
«Надихнути може будь-що: люди, події, мистецтво. Коли зауважую якісь непомітні зв’язки, або знаходжу якусь нову точку зору на те чи інше явище, то фіксую їх у тексті, або колажі, перформансі тощо. Просто треба розуміти, яка форма буде доречнішою», — говорить Лесик Панасюк.
Про винайдення поетичного жука
Розповідаючи про створення нового жанру поезії «жук, або жук поетичний», Лесик зазначає, що для нього все почалося на початку 2022 року, коли заговорили про можливе повномасштабне вторгнення.
«Мова першою реагує на зміни. В непевний і тривожний час я намагаюсь упорядкувати світ навколо себе за допомогою слова, тож пишу вірші з чіткою структурою: сонети, хайку, танки, сенкани тощо. Писав їх і тоді [на початку 2022-го], тому одразу помітив у вірша, який опублікував у Facebook поет Олег Коцарев, чітку структуру: три рядки по два склади кожен», — каже митець.
Лесик Панасюк запропонував Коцареву попрацювати над цією формою. Разом зі ще одним поетом Богуславом Поляком, який і дав назву цьому жанру, вони почали розробляти правила і термінологію.
Наразі жанр має чотири підвиди, один із яких створений за ідеєю ще одного поета Олега Клюфаса, який загинув на фронті. Наразі Лесик впорядкував його збірку жуків і також працює над книжкою його вибраних віршів.
Поетичний жук має акаунти в різних соцмережах та публікує вірші різними мовами (сьогодні поетичні жуки існують близько 20 мовами світу).
Редакторка: Владислава Кобко
Цей текст є частиною спецпроєкту «Поетичний вайб» від Лінзи та літературного об’єднання «ЛітХмель», де ми знайомимо вас з поетами та поетками Хмельниччини.
