Юлія Рахно — театрознавиця, поетка, засновниця дитячої театральної студії «Помаранч» та організаторка фестивалів у Хмельницькому. Вона не лише створює культурні події, а й трансформує мистецьке життя міста, надихаючи нові покоління.
Про творчий шлях поетки, роботу в Хмельницькому міському будинку культури, значення поезії та пошук натхнення — читайте в матеріалі Лінзи.
Початок творчого шляху
Юлія Рахно — театрознавиця, поетка, засновниця театральної студії для дітей, керівниця спецпроєкту «Театр письменниць» у Хмельницькому міському будинку культури, організаторка літературних та театральних заходів, серед яких «Моноліт» і «Літерія».
Творчий шлях авторки почався ще в дитинстві, коли вона писала вірші та паралельно займалася музикою. Вперше на літературний захід дівчина потрапила у 16 років. Він відбувався у просторі «Гніздо», що знаходився у кав’ярні «Середмістя». Сьогодні ж мисткиня організовує літературні заходи для дітей та дорослих, а ще — презентувала низку авторських пісень та творів.
«У 2014-2015 роках заходів було настільки багато, що ти міг протягом місяця обирати, куди підеш, Я розуміла, що не претендую на звання суперпоетки чи письменниці, але мені це подобається. Якщо мене запрошують, отже, це подобається не лише мені», — розповідає поетка.
Наразі Юлія працює у Хмельницькому міському будинку культури, який підпорядковується управлінню культури Хмельницької міської ради. За три роки роботи вона брала участь у численних культурних заходах: від театральних вистав до літературних подій. Дівчина завжди прагнула оновити та реформувати ставлення мешканців до мистецтва.
Як згадує Юлія, до повномасштабного вторгнення у Хмельницькому проводили низку масштабних фестивалів і тривалих заходів. Приміром, ART MAJOR SHOW і Rock&Buh. Наразі їх більше не проводять, але потреба в розвитку культурного й літературного життя міста залишається, тому Юлія шукає нові формати, особливо для дітей. З 21 по 23 червня в Хмельницькому вперше відбувся літературний фестиваль «Літерія», де дівчина була однією зі співорганізаторів.
«Мені сподобалось, як відбулась “Літерія”, у нас не було великих сподівань, але загалом — 10 із 10. Що ми не очікували, то це великої кількості людей, які прийдуть на фестиваль. Було понад 300 глядачів протягом усіх днів», — ділиться Юлія.
Значення поезії та сенси, які доносить поетка
Юлія пояснює, що для неї поезія часто є рефлексією на події, стани або почуття, які її оточують. Вона відображає візуальні образи, що залишаються в пам’яті.
«Поезія для мене — це можливість фіксуватися і рефлексувати», — зазначає співрозмовниця.
Дівчина вважає, що через поезію, можна розповісти про важливість прийняття самого себе.
«Я не намагаюся доносити жодних сенсів, розповідаю про те, що бачу. Мені здається, що через себе, я хочу розповісти про істину. Ми маємо плекати в собі те, чого ми не любимо, зокрема дуже часто ми не любимо свою внутрішню дитину, яка все одно залишається і її треба поважати й обіймати час від часу», — розповідає Рахно.
Важливість поезії
Поетка розповіла, що справжня цінність поезії полягає не в її популярності, а в здатності змінювати й надихати тих, хто її споживає. Для поезії важлива не стільки кількість слухачів, а скільки їхня якість і залученість.
«Мені здається, поезія, як і будь-яке мистецтво, не те щоб може стати масовим явищем, вона ним є. Адже це така репродукція свідомості людства протягом епох», — поділилась Юлія Рахно.
Пошук натхнення
Дівчина захоплюється творчістю поетів «Розстріляного відродження» та надихається збіркою «Обірвані струни», де зібрані твори репресованих авторів. Окрім цього, її надихають діти, з якими вона працює, їхня енергія та допитливість.
«Коли ти приходиш на заняття, в них завжди є мільярд запитань до тебе. Попри те, що вже канікули, вони надсилають відео з табору і розповідають якісь епічні історії, які в них трапилися. Це сильно відбивається в мені», — каже поетка.
Редакторка: Владислава Кобко
Цей текст є частиною спецпроєкту «Поетичний вайб» від Лінзи та літературного об’єднання «ЛітХмель», де ми знайомимо вас з поетами та поетками Хмельниччини.
