Після початку повномасштбного вторгнення на Хмельнниччину релокувалася конюшня «Щербаті Цуглі», яка займається збереженням популяції аборигенних поліських коней. Раніше вона розташовувалася у селі Підбірськ, біля Чорнобиля.
Поліські коні — унікальна порода, яка довго формувалася в замкненій екосистемі лісів і боліт Полісся. Донедавна вважалося, що вони остаточно зникли ще в середині минулого століття.
Про ініціативу «Щербаті Цуглі», особливість поліських коней та людей, які опікуються тваринами — читайте в матеріалі Лінзи.
Що таке «Щербаті Цуглі»
«Щербаті Цуглі» — це кочова конюшня, яка розташувалася на Хмельниччині поблизу Кам’янця-Подільського у селі Слобідка-Малієвецька. Вона особлива тим, що орієнтована на збереження аборигенних поліських коней. Вони знайомлять інших із унікальною породою, влаштовуючи походи.
У давнину, словом «цуглі» називали вудила (уділа, трензель). Це давнє українське слово й стало частиною назви, а «щербаті» додали для милозвучності.
Волонтер Юрій Ягусевич, який створив проєкт у 2017 році, купив собі кобилу, яка не була схожа на інших коней. Згодом виявилося, що це давня порода поліських коней, яких залишилося мало. Після цього, він почав займатися розведенням цих тварин.
Разом з друзями Юрій почав подорож Поліссям, щоб знайти коней цієї породи. Спочатку, вдалося знайти шість-сім тварин схожих за характеристиками.
З часом, через оголошення до пошуків долучилися науковці з Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця. Вони приїжджають до конюшні, проводять дослідження та заміри: зважують тварин, оцінюють фізичні показники й відстежують розвиток.
Робота над відродженням окремої породи коней є унікальною в Україні. Тому, орієнтуватися можна лише на європейський досвід і певні рекомендації. Для міжнародного визнання породи, потрібно понад 100 коней.
Зараз у конюшні є 35 коней, 25 з яких живуть у конюшні, а ще 10 у знайомих Юрія. Основна вимога — завжди брати парами, щоб вони могли розмножуватися.
Чим особливі поліські коні?
Популяція аборигенних коней дуже мала і перебуває на межі зникнення. Їх легко відрізнити від інших за невеликим зростом, густою гривою та хорошим характером.
Також, коней можна впізнати за темною смугою, яка тягнеться вздовж усього хребта. Поліські коні аборигенні, а не дикі, але смуга передалася їм від предків. Найбільша їхня особливість — генетика. Вони їдять болотні трави та майже все, що росте з землі.
«У них шлунок формувався паралельно з нашим ландшафтом, який вони і сформували. Ті краєвиди, які ми вважаємо нашими рідними — це їх творіння», — пояснює Юрій.
Як підтримати та де знайти?
Конюшня організовує кінні походи в Товтрах на Хмельниччині. Під час цього, можна познайомитися з унікальними пам’ятками природи та архітектури, спробувати себе в сідлі, скуштувати традиційні страви та відвідати екскурсії. Також, є довші походи, наприклад до Бакоти, який триває чотири дні.
«Ми дуже любимо коли до нас приїжджають люди з досвідом, але це рідкість, тому, вчимо новачків “по ходу”», — розповідає Ягусевич.
Окрім походів, вам запропонують інші активності. За наявності часу, персонал може розповісти про етнографію, продемонструвати традиційну музику, поспівати разом та піти у пішу мандрівку.
Новини, та анонси походів можна побачити через Instagram @shche_tsugli.
Авторка: Дарина Левицька
Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).
Факти про Хмельницький, які можна надіслати другу з іншого міста
Хмельницький не завжди мав сучасну назву. Богдан Хмельницький ніколи тут не бував. У міста є власний аромат, понад 700 кав’ярень, Острів кохання і єдиний в Україні пам’ятник-фонтан барону Мюнхгаузену.