Від домашніх пологів із повитухами до сучасних пологових будинків. Колись життя немовляти залежало від досвіду однієї жінки, сьогодні — від цілої системи медицини.
Як змінювалася ця сфера у Хмельницькому та коли у місті з’явилися перші спеціалізовані заклади — розповідаємо у матеріалі Лінзи.
Історія розвитку пологової справи на Поділлі
З давніх часів пологи приймали вдома, тож саме до повитух найчастіше зверталися місцеві мешканці, адже альтернативи не існувало. Про це пише історик Сергій Єсюнін у своїй праці «Прогулянка Проскуровом».
Пологи приймали вдома, тож саме до повитух найчастіше зверталися місцеві мешканці, адже альтернативи не існувало. Така практика була поширеною до другої половини 19 століття.
У кожному селі, зокрема й на Поділлі, були свої шановані повитухи. Спочатку ця діяльність існувала поза державним контролем. Лише у середині 18 століття почали з’являтися перші акушерські школи. Навчання тривало кілька років, після чого жінки отримували звання «присяжних повивальних бабок» і могли працювати у містах. Згодом вони готували нових повитух для сільської місцевості.
Разом із цим держава встановила певні обмеження: у випадку ускладнень під час пологів повитухи мали викликати лікаря-акушера. Однак на практиці це було складно реалізувати. Оскільки до початку 19 століття дипломованих фахівців майже не було. Тому, попри появу формальних правил, основна відповідальність за перебіг пологів ще довгий час залишалася саме за повитухами.
Поява навчального закладу для підготовки акушерок
Розвиток акушерської справи на Поділлі почався з середини 19 століття. У 1861 році в губернії працювало лише 24 акушерки, і вони обслуговували переважно міста та заможних породіль. У селах пологи й надалі приймали малограмотні повитухи.
«Тільки після відкриття в 1880-х роках фельдшерсько-акушерської школи при Кам’янець-Подільській губернській лікарні подільська медицина почала поповнюватися грамотними фахівцями. У школі навчалося до 70 учениць.
Випускниці отримували посади «повітових повивальних бабок» і працювали як у лікарнях, так і в повітах, контролюючи акушерську справу. Серед них була Ганна Григор’єва, яка понад 20 років працювала у Проскурові.
Попри це, окремих пологових будинків тоді ще не існувало — пологи здебільшого приймали вдома. Перші приватні пологові притулки почали з’являтися лише на початку 20 століття.
Перший приватний пологовий заклад у Проскурові
Перший приватний пологовий заклад у Проскурові відкрив вільнопрактикуючий лікар Мар’ян Ставинський на території власного будинку на вулиці Дворянській (нині — вул. Володимирська, 91, на цьому місці розташоване Управління Нацбанку України). Фінансову підтримку надала його дружина, Ганна Ставинська , яка була дворянкою та великою домовласницею.
У садибі, в окремих будівлях поруч із будинком, облаштували приймальні приміщення, пологову кімнату та консультаційний кабінет. Медичну допомогу надавали Ставинський разом з акушеркою та сестрою-служницею. Заклад працював безперервно до 1921 року.
Формування радянської системи пологової допомоги
Після окупації Проскурова більшовиками в листопаді 1920 року почали формуватися державні пологові будинки. У Проскурові перший такий заклад розмістили у трьох одноповерхових будівлях за Поштовим переїздом (нині — переїзд по вул. І. Франка, на місці якого зараз шкірно-венерологічний диспансер). Він був розрахований на 20 ліжок.
У 1923 році населення міста становило близько 24,8 тис. осіб. Проте у 1930-х роках його населення сягало понад 33 тисячі людей, тож виникла потреба розширювати медичну мережу.
У 1934 році розпочали будівництво пологового будинку №2 на 70 ліжок по вул. Кам’янецькій, 76 (тоді — Фрунзе). Він запрацював 8 жовтня 1938 року, а згодом пологовий будинок за Поштовим переїздом заклад об’єднали з новим. Під час Другої світової війни пологовий будинок перепрофілювали у міську лікарню загального профілю.
Становлення сучасного пологового будинку
Станом на 1979 рік, у місті проживало 171,8 тис. осіб. Це сприяло подальшому розширенню пологових будинків у місті. У тому ж році на вулиці Затонського (нині — Івана Пулюя, до 2022 року — Хотовицького) здали в експлуатацію новий пологовий комплекс, розрахований на 310 ліжок.
Згодом цей заклад став не лише центром надання акушерської допомоги, а й базою для підготовки та підвищення кваліфікації лікарів-гінекологів і медичного персоналу. Відтоді пологовий будинок на Кам’янецькій, 76 почали називати «старим». Наразі основна пологова допомога у місті надається у міському перинатальному центрі на вулиці Івана Пулюя, 6.
Авторка: Присяга Софія
Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).