Музична сцена Хмельницького — простір для творчих пошуків, відкриттів та взаємодії. Одним з прикладів є дует «Забавка і Дмитрик» — музиканти, чия творчість народжується в невимушених умовах музеїв, артпросторів та невеликих пабів.
Хто такі «Забавка і Дмитрик», як місцева музична культура відображається в можливостях музикантів, і в чому вони вбачають ключові виклики для розвитку — читайте в матеріалі Лінзи.
Створення гурту: від джему до спільної творчості
Вікторія Забавка та Дмитро Іванішен («Забавка і Дмитрик») із Хмельницького вже понад три роки формують власний простір в українській музичній сцені — поза межами мейнстримових трендів.
«Познайомилися ми у 2021 році на репетиції одного гурту, а потім спробували поджемити (музичний джем — це зібрання музикантів, які спільно імпровізують, створюють музику — ред.). Одразу на першій зустрічі з’явилася пісня «Човен»», — діляться учасники. Першою піснею самого дуету, який почав свою діяльність у 2022 — «По колу».
Наразі у їхньому доробку понад 60 авторських пісень, доступних на більшості популярних платформах. Дмитрик рекомендує слухачам відкрити для себе їхні домашні записи на YouTube, які якнайкраще передають атмосферу творчого процесу.
Для хмельницького дуету музична еволюція — усвідомлена зміна вектора. Колись вони позиціювали себе як інді-фолковий проєкт, однак із часом додали до нього більше самобутніх ознак.
«Ми абсолютно окремо від інших музикантів. Просто через жанр, у нього вузька й нішева аудиторія», — зазначають музиканти.
«Забавка і Дмитрик» здебільшого ведуть свої концерти самостійно, без гуртів «на розігрів». Інколи вони взаємодіють і з іншими музичними виконавцями міста. Як розповідає Дмитро:
«Із хмельницьких виконавців ми одного разу взаємодіяли з гуртом «Чумацький шлях». Вони не змогли виступити в обласному військовому госпіталі, тож ми вийшли замість них. Чумацький шлях, мабуть, найкрутіший зараз гурт у місті».
Жанр гурту звузив коло тих, для кого ця музика стає близькою. Проте, для самих музикантів питання популярності не є принциповим.
«Хіба наша музика може звучати на широкий загал? Може, але в нас немає такої мети. Ми просто живемо це життя, робимо те, що не можемо не робити», — пояснює Забавка.
Для хмельницького дуету особливу цінність мають не лише самі виступи, а й люди, яких вони там зустрічають.
«Нам у кожному місті трапляються дуже приємні та цікаві люди. І вони завжди стають рідними», — згадує Вікторія.
Де музика гурту знаходить відгук?
Для гурту «Забавка і Дмитрик» особливу роль у творчому шляху відіграє Київ — місто, де вони знаходять відгук на свою музику найчастіше.
«Ми зараз найчастіше в Києві, де багато наших поціновувачів. Там велике місто, багато молоді, досить вільних поглядів. І відсоток людей, які відгукуються на наші пісні, вищий. У Хмельницькому, якщо порівнювати з Києвом, люди більш скуті, ліниві. Навіть в соцмережах вони чомусь бояться висловлювати свою думку. А творчим людям потрібна увага», — пояснює Забавка.
Комунікувати з музичною спільнотою у Хмельницькому, як каже Вікторія, теж дається нелегко, особливо після початку повномасштабного вторгнення:
«До війни, можливо, було більше комунікації. Навіть ті люди, які раніше грали зі мною, зараз у війську. Наразі ми ні з ким не комунікуємо музично. Один раз сходили на місцевий джем, цікаво було подивитися, як це все виглядає».
Головні бар’єри творчості гурту
Вікторія Забавка розповідає, що на шляху до слухача гурт здебільшого покладався тільки на власні сили:
«Ми самі все робили. У нас не було допомоги, ніяких менеджерів, піарників і реклами. Десь це спрацювало добре, а десь — навпаки, тому що приходила мізерна кількість людей».
При цьому учасники гурту відкриті для будь-яких запрошень: якщо кличуть — із радістю приїжджають. Але самостійно організовувати виступи для таких творчих людей, як вони — завдання не з простих.
«Хотілось би, щоб всіма технічними питаннями займалася окрема людина. З іншого боку, одразу з’являються зобов’язання», — пояснює Віка.
Ще одним викликом для Вікторії й Дмитра стає дефіцит часу. За словами Забавки, творчість вимагає не лише натхнення, а й тривалої, зосередженої праці.
«Ми обмежені у часі. Це робота [участь в гурті], якій треба приділяти багато часу. Дмитро працює, у мене дитина. Почнеш щось робити, воно не завжди піде. Має бути особливий потік, в якому ти працюєш», — ділиться Забавка
Для дуету цей бар’єр особливо відчутний: крім музики, є особисте життя, робота, родина. Таке балансування вимагає чимало сил.
Як підтримати музичну сцену Хмельницького?
«Найбільше, що можна зробити — запрошувати нас на концерти. Це ми любимо і можемо», — наголошують учасники дуету.
Така діяльність й сприяє розвитку місцевого музичного простору. Кожне запрошення, поширення анонсу чи підтримка в організації заходів стає внеском у творче середовище Поділля й дає можливість молодим виконавцям реалізувати себе.
