Ми піднімаємось сходами та потрапляємо на літній майданчик кав’ярні «Женіх». Лунає музика та чутно розмови відвідувачів за столиками. Нас зустрічає 22-річна Ірина Зам’яла — власниця закладу. На одній стіні бачимо з десяток військових шевронів. Очі зупиняються на шевроні «Женіх». Це позивний Юрія Пододименка, який хлопець отримав від побратимів.
Про історію кавʼярні «Женіх» — читайте у матеріалі Лінзи.
Юрій Пододименко родом із села Райківці Хмельницького району, Ірина жила в сусідньому селі – Гвардійському. Вони познайомилися ще в шкільні роки.
«Мій чоловік був дуже позитивною людиною. Що б не сталося, він завжди посміхався, жартував, любив спілкуватися з людьми. Водночас він був серйозним і відповідальним», — розповідає Ірина.
У лютому 2022 року, чоловік добровольцем пішов до лав 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де був кулеметником 1-го стрілецького батальйону. Ще до початку повномасштабного вторгнення пара хотіла відкрити власну кав’ярню.
Історія кав’ярні
Через пів року після загибелі чоловіка Ірина почала реалізовувати їх спільну мрію. Досвіду ведення бізнесу дівчина не мала, тому спочатку придбала і пройшла курси по відкриттю кавʼярні, потім почала шукати приміщення.
«Спочатку я працювала одна, з часом набралась команда. Наразі вона вже складається з п’яти людей», — розповідає Ірина.
Офіційне відкриття було 15 жовтня 2023 року, а за тиждень до цього кавʼярня почала працювати в тестовому режим.
«Це більше пам’ять, душа. Я дуже багато сили і енергії вклала, щоб створити це місце», — говорить дівчина.
«Женіх» — це позивний Юрія Пододименка, який хлопець отримав від побратимів, коли сказав, що їде «женитися». Під час однієї з відпусток чоловіка пара вирішила одружитися.
«Коли він сказав, що їде “женитись”, то хлопці вирішили казати на нього “женіх”. І надалі він вже був “женіхом”, тому і назва закладу пов’язана з його позивним», — каже дівчина.
На одній зі стін закладу видніється велика карта, де світиться два міста — Хмельницький та Херсон. 6 жовтня 2022 року Юрій загинув внаслідок тяжкого поранення на Херсонщині.
«Я довго думала, як заповнити цю стіну. Моя подруга порадила взяти карту з підсвіткою. Я погодилася, бо круто, що є можливість виділити декілька міст. Тут це Хмельницький та Херсон, тому що в Хмельницькому Юрій народився, у Херсоні загинув», — пригадує Ірина.
Заклад має яскравий дитячий куточок з розмальовками, м’якими іграшками. Окрім цього є окреме дитяче меню.
«Мій чоловік дуже любив дітей, тому захотілося приділити увагу саме їм. Я знала, що для нього це важливо. Тож тут є дитячий куточок», — розповідає власниця закладу.
Волонтерство
Кав’ярні активно долучається до волонтерської діяльності та різних зборів. 2 серпня Ірина анонсувала збір на потреби 128-ї бригади, яка працює на Запорізькому напрямку.
«Це бригада, в якій служив мій чоловік. Їхній збір дуже важко закривався, тому я вирішила допомогти», — каже Ірина.
У «Женіх» можна скуштувати морозиво за донат від 30 гривень або виграти пляшку шампанського з Бахмуту з останньої партії.
«Ніколи не здавайтеся, щоб не було у вашому житті. Зараз війна і всім дуже важко. Але маємо не здаватися, йти до кінця, боротися за себе, за нашу країну, за майбутнє і вірити в найкраще», — такими словами закінчує нашу розмову Ірина.
Редакторка: Катерина Вовк
