Хвилина пам’яті — це ритуал, під час якого люди вшановують тих, хто загинув. Щоранку о 9:00 в Україні оголошують хвилину мовчання на честь полеглих воїнів та мирних жителів, які віддали життя, захищаючи незалежність України або стали жертвами війни.
Чому ця традиція важлива та як її підтримати у Хмельницькому — читайте в матеріалі Лінзи.
Проєкт «Хвилина Честі»
«Хвилина Честі» — ініціатива Ірини Цибух із позивним «Чека» (українська медикиня, активістка та журналістка, загинула 29 травня 2024 року на Харківщині під час бойового завдання — ред.). Це альтернатива стандартній хвилині мовчання, що часто сприймається як формальність.
Вона прагнула звернути увагу також на важливість визнання заслуг тих, хто продовжує боротися за Україну — живих героїв. У планах Ірини було створення платформи для вшанування кожної людини, яка загинула внаслідок війни. Ідея передбачала створення меморіалів, збирання історій, проведення мистецьких акцій — усього, що могло б допомогти суспільству об’єднатися в спільному вшануванні й пам’яті.
«Концепція хвилини мовчання — це пам’ять про загиблих. Ми схиляємо голови, стаємо на одне коліно. Ми робимо це на їхню честь. Але водночас пропонуємо розширити цю традицію — пам’ятати і про живих. Про тих, хто сьогодні захищає країну. Це не лише про скорботу, як під час поховання. Це — про честь», — пояснив ексдиректор департаменту гуманітарної політики Міністерства у справах ветеранів Костянтин Татаркін.
Ірина Цибух прагнула, аби хвилина мовчання перестала бути формальністю й набула глибшого змісту — щоденного акту памʼяті й солідарності. Сьогодні цю ідею продовжують розвивати її колеги та однодумці.
Чому це важливо?
Регулярне вшанування хвилиною мовчання — це спосіб не лише зберігати памʼять про загиблих, а й нагадувати суспільству про щоденні втрати та ціну, яку країна платить за свободу.
«Хвилина мовчання формує відчуття єдності. Коли в усіх регіонах водночас вшановують загиблих — нація об’єднується в пошані. Це момент, що сприяє формуванню свідомості та культури пам’яті, допомагає закріпити традицію й зробити її частиною нашої ідентичності», — розповідає активістка Міла Панчоха, координаторка проєкту «Вшануй» на Хмельниччині.
Активістка також підкреслює, що регулярне вшанування змушує задуматися й переосмислити цінність життя та свободи. Вона наголошує, що хвилина мовчання має бути не формальністю, а справжнім ритуалом шани.
«Кожна громада може наповнювати цю хвилину власним змістом — згадуючи конкретних людей. Це спосіб зробити втрати видимими для кожного, не дати суспільству звикнути до війни й зберегти людяність навіть у найтемніші часи», — зазначає Міла.
Яка ситуація з реалізацією ініціативи у місті?
Згідно з Указом Президента України, щодня о 9:00 у Хмельницькому оголошується хвилина мовчання на всіх комунальних підприємствах, в установах та організаціях, а також у закладах освіти та охорони здоров’я Хмельницької територіальної громади.
На запит Лінзи у міській раді зазначили, що для підтримки ініціативи міська рада налагодила співпрацю з бізнесом, культурними установами та громадськими організаціями. Аби привернути більше уваги до хвилини мовчання, її транслюють на моніторах смарт-зупинок громадського транспорту та зупинках з динаміками ТОВ «Вуличне радіо», а також на ринках, у торгових центрах і супермаркетах.
Щодня о 9:00 на вулиці Проскурівській, на Алеї пам’яті, звучить мелодія «Шана» у виконанні сурмачів і барабанщика оркестру.
У цей час відбувається перекриття руху транспорту на перехрестях вулиць Подільська-Соборна, Подільська-Кам’янецька, Соборна-Проскурівська та на вулиці Героїв Маріуполя напроти міської ради. Регулюють рух поліцейські, про це повідомив начальник ОВА Сергій Тюрін, який підписав відповідний наказ.
«Ми хочемо, щоб кожен мешканець Хмельниччини ставився відповідально і з повагою до наших захисників, до вбитих Росією людей», — каже Тюрін.
А от щоп’ятниці на перехресті Кам’янецької та Героїв Маріуполя працівники «Ветеранського простору» та «Молодіжного центру» проводять тематичні заходи, що додають особливої значущості хвилині мовчання.
Попри регулярне впровадження хвилини мовчання в місті, ця традиція поки ще не стала повсюдною. Не всі заклади та установи долучаються до неї, а частина мешканців ще не до кінця усвідомлює її значення.
«Місцеві бізнеси, заклади освіти й громадські простори можуть стати щоденними точками нагадування про хвилину пам’яті. Це реально впровадити навіть із мінімальними ресурсами — достатньо пояснити сенс ритуалу, залучити колектив і зробити традицію видимою для відвідувачів. У ГО “Вшануй” вже є покрокові матеріали, які ми зараз поширюємо серед бізнесу — почали з кав’ярень», — розповідає Міла Панчоха.
Як заклади/ місцевий бізнес інтегрує акцію життя?
Наразі низка місцевих бізнесів, зокрема кав’ярень, ресторанів та інших закладів, вже долучилися до акції «Хвилина мовчання». Щодня о 09:00 вони на хвилину зупиняють свою роботу, тим самим показуючи приклад своїм відвідувачам і допомагаючи популяризувати культуру пам’яті в громаді.
Одним із вдалих прикладів впровадження хвилини мовчання в бізнес став досвід кав’ярні «Bacara».
«Ми запроваджували це поступово. Спершу — лише в пам’ятні дати вимикали музику. А вже в серпні 2024 року вирішили зробити хвилину мовчання щоденною практикою — з поваги до тих, кого вже з нами немає. Ми обговорили це всередині команди не як наказ, а як ініціативу. Було важливо, щоб кожен розумів її зміст і щиро підтримував», — розповідає маркетологиня кавʼярень «Бакара кава» Оксана Кудлик.
Нині у кав’ярні щодня, рівно за хвилину до 9:00, команда зупиняє роботу, вимикає музику та вмикає спеціальне аудіо.
Для тих бізнесів, які лише розглядають можливість впровадження подібної практики, Ксенія має просту, але важливу пораду:
«Цього не варто уникати чи боятися. Це простий, але дуже важливий щоденний жест у наших реаліях. Можна почати з відкритого діалогу в команді, знайти свій формат, продумати чіткий алгоритм і поступово впровадити цю практику. Це не лише вияв поваги — це частина культури, яка об’єднує команду й гостей закладу».
Як кожен може долучитися до акції?
Долучитись до акції можна будь-кому і будь-де. Все, що потрібно — це зупинитись на хвилину та віддати шану.
Міла Панчоха пропонує кілька простих кроків для тих, хто хоче приєднатися:
- Зупиніться щодня на хвилину о 09:00, де б ви не були (можна поставити будильник нагадування за хвилину до 09:00).
- Пояснюйте сенс ритуалу своїм близьким та друзям, аби вони теж долучились.
- Поширюйте інформацію серед інших: запропонуйте колегам, одногрупникам, знайомим.
- Створіть власний ритуал: згадайте поіменно героїв або знайомих, які загинули в цій війні.
- Не забувайте про персональний внесок. Навіть якщо навколо ніхто не долучився, ваша особиста участь важлива. Кожен маленький жест є частиною великої спільної справи.
Щосереди проводиться хвилина мовчання від ініціативи «Вшануй». Акція стартує о 08:50 біля ТЦ «Дитячий світ».
Щоп’ятниці, організація «Захист – об’єднання волонтерів» проводить публічні хвилини мовчання, перекриваючи рух вулиці та озвучуючи момент тиші хронометром.
«Кожен сам для себе обирає, у якому форматі та на якому рівні висловлювати повагу до внеску загиблих героїв. Як мінімум, це може бути зупинка на одну хвилину в тиші — щоб подумки згадати своїх знайомих чи близьких, які віддали життя за Україну. Але важливо пам’ятати: ми можемо бути прикладом для інших, адже культуру пам’яті потрібно не лише підтримувати, а й розвивати», — зазначає Наталія Кошай, медійниця «Захисту».
Що могло б змінитися, якби про хвилину пам’яті нагадували постійно?
У Хмельницькому хвилина памʼяті поступово інтегрується в міський простір. Та попри це, ініціативи залишаються поодинокими.
«Щоб хвилина пам’яті стала частиною міського життя, громаді слід діяти комплексно: прийняти офіційне рішення, забезпечити широку інформаційну підтримку, залучити всі сфери міського життя, зробити ритуал видимим і значущим для кожного мешканця.
Регулярність, персоналізація та спільна участь — ключ до того, щоб хвилина пам’яті стала справжньою частиною нашого життя», — наголошує Міла Панчоха, координаторка проєкту «Вшануй» на Хмельниччині.
