Якщо ви вперше приїхали до міста або живете тут, але хочете подивитися на знайомі вулиці по-новому, журналістка Лінзи Анастасія Сарвілова підготувала маршрут для знайомства з Хмельницьким.
Почнемо із залізничного вокзалу та вирушимо історичною Проскурівською. Дорогою зазирнемо в парк, подивимося на старі будинки й мурали, пройдемо місцями пам’яті, випʼємо кави у ветеранській кавʼярні та вийдемо на набережну Південного Бугу.
А ще покажемо кілька локацій, повз які легко пройти, якщо не знати, де їх шукати.
Старт — залізничний вокзал
Наша перша точка — залізничний вокзал на Проскурівській, 92.
У 1870 році через тодішній Проскурів проклали залізничну лінію Жмеринка — Проскурів — Волочиськ. Станцію та перший вокзал спорудили на східній околиці міста.
Залізниця стала одним із поштовхів до розвитку Проскурова: місто почало розростатися, збільшувалися торги та населення.
Виходимо з головного входу вокзалу, повертаємо ліворуч і йдемо Проскурівською в бік центру. Приблизно за 10-15 хвилин ми опиняємося біля парку ім. І. Франка.
Перший перепочинок — парк ім. І. Франка
Звертаємо до парку імені Івана Франка. Це хороше місце для першої паузи після дороги: у теплу пору тут можна сховатися від сонця під деревами,
Якщо ваша поїздка припала на ранок неділі, можете потрапити на місцеву барахолку. Тут продають старі книжки, посуд, значки, монети та платівки.
Виходимо з парку назад до Проскурівської. Через дорогу — стадіон «Поділля». А ми продовжуємо рух у напрямку центру.
Подивитися на старий Проскурів через фотографії
Наступна зупинка — Хмельницький музей-студія фотомистецтва на Проскурівській, 56. Музей працює в історичній будівлі колишнього готелю «Континенталь», зведеного у 1910–1912 роках. Будівлю прикрасили балконами з кованими ґратами та декоративними вставками на стінах із кольорового скла-смальти. Усередині — фотографії старого Проскурова та колекція фототехніки.
Якщо хочете побачити, яким місто було понад сто років тому, сюди варто зайти.
А перед виходом подивіться вгору: на фасаді будівлі — мурал «Проскурів у ретроспективі».
Після цього повертаємося на Проскурівську й продовжуємо маршрут.
«Стометрівка», яка не сто метрів
Потрапляємо на пішохідну частину Проскурівської. Хмельничани називають її Стометрівкою, хоча відстань тут уже зовсім не сто метрів. Від Соборної до Володимирської — приблизно 550 метрів.
Це одна з найвідоміших прогулянкових частин міста: тут кав’ярні, магазини, старі фасади й місця, де можна просто зупинитися й спостерігати за містом.
Із 2022 року на Проскурівській розташована Алея Героїв — із портретами та інформацією про полеглих захисників і захисниць.
Завітайте у сквер ім. Т. Шевченка
Із Проскурівської заходимо до скверу імені Тараса Шевченка. Якщо придивитися до лавок, на деяких із них можна побачити невеликі металеві таблички з фразами про людей, яких сьогодні немає поруч.
Це ініціатива «Поміж нас». Таблички не називають конкретних імен, але нагадують про тих, хто загинув у війні, перебуває в російському полоні або вважається зниклим безвісти.
Вулиця Героїв Маріуполя і будинок із двома обличчями
Виходимо зі скверу на вулицю Грушевського. Далі повертаємо праворуч на вулицю Героїв Маріуполя.Наша наступна точка — Будинок урочистих подій.
Чому ж дві половини будівлі такі різні? Це не випадковість. Насправді перед нами дві частини, створені в різний час.
Перша — особняк початку ХХ століття з елементами бароко. Другу прибудували у 1970-х роках, коли тут працювала міська дитяча лікарня.
А з 2001 року будівлю використовують як Палац урочистих подій.
Якщо маєте час, зазирніть у дворик і обійдіть споруду.
Алея Надії
Із дворика прямуємо до Майдану Незалежності.
Тут розташована Алея Надії — місце, де нагадують про військовополонених та безвісти зниклих захисників Хмельницької громади. Її встановили 10 квітня 2026.
Поруч стоїть скульптура — «Віра. Надія. Любов». Її встановили на Майдані Незалежності у вересні 2011 року. Автори — скульптори Богдан та Микола Мазури.
Філармонія, яка спочатку була театром
Далі — Хмельницька обласна філармонія. Будівлю завершили у 1960 році, але філармонію тут спочатку не планували. У будівлі працював музично-драматичний театр.
У 1982 році театр переїхав на нове місце, а приміщення передали обласній філармонії. Із 1991 року на другому поверсі працює органний зал.
Є тут і ще одна деталь із минулого міста. Колись на цьому місці була Кінна площа — під час ярмарків тут продавали коней, вози та упряж.
Кава у ветеранській кав’ярні
Тепер виходимо на Кам’янецьку — найдовшу вулицю Хмельницького.
Доходимо до Проскурівського підпілля та повертаємо праворуч.
Тут можна зробити найдовшу паузу маршруту — у «Central City Cafe» на Проскурівського підпілля, 70.
Кав’ярня розмістилася у будівлі, яка є архітектурною спадщиною Хмельницького та побудована на стику XIX і XX століття.
Після кави не поспішайте йти далі. Вулиця Проскурівського підпілля — одна з тих, де варто просто дивитися навколо.
Тут збереглося кілька будинків кінця XIX — початку XX століття, внесених до переліку об’єктів архітектурної спадщини. Серед них — і будинки №32, 60, 70, 75 та 77.
Спробувати знайти пожежну вежу
Вулицею Проскурівського підпілля знову виходимо до Проскурівської та прямуємо в бік «Дитячого світу». Неподалік побачите вежу. Це колишня пожежна каланча.
З 1954 року із неї стежили за містом, щоб якомога швидше помітити пожежу.
Далі спускаємося до підземного переходу. Усередині працює невеликий квітковий ринок. Переходимо на інший бік — і рухаємося Кам’янецькою до річки.
Фініш — Південний Буг
Остання частина маршруту — набережна Південного Бугу.
На набережній можна пройтися вздовж річки, взяти каву або пересісти з пішого маршруту на велосипедний.
У теплий сезон тут можна покататися на сапах, катамаранах або човнах.
Набережна поступово приводить нас до парку імені Михайла Чекмана. Тут можна завершити пішу частину маршруту або ще трохи погуляти алеями.
Прогулянка для поціновувачів архітектури
Якщо у вас є ще один день у Хмельницькому і вас цікавить архітектура, радимо прогулятися містом за інтерактивною мапою історичних будівель від Лінзи.
На ній зібрали понад сто історичних будівель міста — з адресою та довідкою. Натискайте на точки на карті й дізнавайтеся, що ховається за фасадами та якою була історія будівель.
Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).
Як змінилися вивіски у Хмельницькому та які діють правила у 2026 році
У серпні 2026 Хмельницька міська рада почала активніше комунікувати про дизайн-коди вулиць і правила оформлення вивісок.
Ми вирішили дізнатись, чи йдеться про нові правила, що змінилося за цей час і як місто працює з вивісками, які не відповідають вимогам.
