8:30 ранку. Всі повільно проходять від одного продавця до іншого, десь грає музика 1970-х років, довлі шумно, люди говорять та багато сміються. Хмельничани збираються на щотижневу барахолку в парку імені Івана Франку
Хтось приходить сюди, аби щось придбати, хтось поспілкуватися з друзями, а для когось — це недільна традиція. Журналістка Лінзи теж відвідала барахолку, де поспілкувалася з продавцями та проглянула асортимент на різних алеях.
Про те, хто був першим продавцем та що можна тут придбати — читайте у матеріалі.
Домовилися щонеділі обмінюватися платівками
На початку алеї розмістилися продавці монет та вінілових платівок, якщо зайти глибше, то можна знайти безліч фарфорових статуеток, старі ляльки та інші цікаві речі.
Визначивши, що музика лунає від місця, де стоять двоє чоловіків з платівками, прямуємо туди. Одразу видно безліч журналів з гуртами Beatles, Deep Purple та Queen. Навколо журналів лежить багато платівок та касет з різноколірними малюнками зверху.
Запитуємо в чоловіка 65-ти років, який розкладав товари, яка його улюблена група. Він відповідає: «Beatles — це класика, завжди їх слухав». Він виглядав, як людина, яка все життя грає на гітарі. На запитання, чи це так, його друг жартома відповів, що перший все життя грав на нервах.
На запитання коли виникла барахолка та скільки їй років. Чоловік відповів:
«Барахолка почалася з нас. В 1990-х ми з друзями домовилися зустрічатися в парку щонеділі та обмінюватися платівками. З часом ця вся алея була зайнята, з’явилися “монеточники”, а потім і інші».
Закріплених місць для продажу товарів немає, але зі слів чоловіка, ті хто тут давно, залишилися на початку алеї. Ми ще трохи поговорили, разом обрали журнал про американського співака Джиммі Хендрікса, який вийшов ще у 2012 році.
«Одягаю вуса та краду»
Наступний співрозмовник знайшов мене сам, бо побачив, що фотографую все навколо.
У нього були найрізноманітніші товари: старовинні кришечки, баночки, радіо, підкови, антикварні рамки та сервізи. Чоловік розповів, що барахолка існує вже років тридцять, але він приходить сюди протягом п’яти років.
«Чим ще можна займатися в неділю зранку», — говорить чоловік.
— Де ви берете всі ці речі?
— Одягаю вуса та краду.
Після уточнення додав: «перш ніж продати щось непотрібне, потрібно купити щось непотрібне», а також пояснив, «все є в землі біля Хмельницького та в самому місті».
За його словами, багато цікавих речей можна знайти на горищах у літніх людей. Дядько з вусами, який «краде речі», насправді колекціонує їх і ділиться знахідками з людьми.
Далі чоловік почав показувати товари по одному, одночасно розповідаючи їхні історії:
«Ось у таких пляшечках продавали молоко, на кришечках зазвичай є гравіювання. Кришечки — найдефіцитніші, але їх можна знайти, коли чистять річку або на березі, там їх багато».
— Як ви визначаєте ціну на товар?
— Беру все з голови.
Також він підтвердив, що все починалося з «платіновщиків», які були першими.
На запитання хто найчастіше приходить на барахолку. Він відповів, що, і молодь, і старші, хто приходить згадати молодість.
Антикварний базарчик функціонує щонеділі, приблизно з 8:00 ранку, а після 11:00 парк ім. І.Франка знову стає наполовину пустий.
Барахолка — це місце куди можна прийти з друзями, отримати естетичне задоволення, послухати цікаві історії та музику. Так декілька друзів, любителів музики, започаткували місце, де можна доторкнутися до історії.
Авторка: Дарина Левицька
Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).
Вихідні в Хмельницькому. Куди піти? 12-13 квітня
Вихідні в Хмельницькому. Куди піти? Щоп’ятниці ми розповідаємо про події, які відбуватимуться у Хмельницькому в найближчі вихідні!