Костел Святої Анни. Історія однієї з культових споруд Проскурова

До середини ХХ століття Проскурів поділявся на дві частини — острівну та материкову. Острів розташовувався в гирлі річки Плоска, а однією з головних споруд на ньому з XVIII століття був костел Святої Анни.

Історія костелу пов’язана з католицькою, переважно польською громадою Проскурова. Завдяки їй костел кілька разів перебудовувався і змінював свій вигляд, щоразу набуваючи більших розмірів.

Як з’явилася, розбудовувалася та зникла культова споруда католицької громади міста і навколишніх сіл — читайте в матеріалі Лінзи.

Згідно з першим загальним переписом населення Російської імперії 1897 року в Проскурові проживало близько 23 тисячі мешканців. За конфесіями населення поділялося на євреїв (іудеїв) — 39.5%, католиків — 30.14%, православних — 29.8% та інших віросповідань —  0.6%.

Католицька громада Проскурова переважно складалася з поляків. Більшість з яких були нащадками мазурів. Вони з’явилися у місті та навколишніх селах на початку XVIII століття.

Тоді магнатський рід Замойських, який володів Плоскирівським староством, організував переселення мазурів з мазовецьких земель (центрально-східна Польща) на Поділля і тимчасово звільнив їх від податків. Задля відновлення економічного потенціалу та ліквідації малочисельності населення своїх володінь.

Католицизм і костел для мазурів та загалом для поляків були важливими частинами їхнього життя. У 1844 році у Проскурівському повіті налічувалося 12 парафіяльних костелів, а кількість віруючих була понад 43 тисячі осіб.

У 1930-х роках радянська влада у Проскурові та сусідніх селах закрила костели. Деякі знищила, а в інших зробила склади, майстерні або сільські клуби.

У 1937–1938 роках, під час Великого терору, поляків Проскурова та навколишніх сіл репресували за національною ознакою як «неблагонадійних елементів», багатьох розстріляли, а інших депортували до Сибіру та Казахстану. 

Перші згадки про костел Святої Анни датуються XVIII століттям, але точна дата побудови невідома. Католицька парафія у Плоскирові виникла у 1715 році.

Спершу костел був дерев’яний і розташовувався на острові у старішій частині Плоскирова. Раніше на цьому місці стояв замок. У 1741 році костел реставрували, але він залишився дерев’яним.

На початку 1790-х років при костелі Святої Анни заснували католицьку парафіяльну початкову школу. Тоді вона була єдиним навчальним закладом у місті, а у 1804 році в ній навчалося 28 учнів.

У 1796 році дерев’яний костел мав форму хреста. З західного боку розташовувався вівтар, з північного та південного боків були каплички, а вхід у костел розташовувався з східного боку.

У 1801 році дерев’яний костел Святої Анни розібрали через незадовільний стан і з метою побудови нового кам’яного костелу. У 1808 році розпочали будівництво кам’яної будівлі костелу за кошти вірян і голови прикордонних судів Мацея Журавського.

Будівництво завершили у 1821 році. Кам’яний костел Святої Анни став одним з перших кам’яних будівель Проскурова. Завдяки цьому йому вдалося пережити пожежу 1822 року, яка знищила майже все місто.

У 1844 році парафія костелу налічувала 6274 людини. В середині ХІХ століття при костелі діяв шпиталь для жебраків. Тоді ж костел відремонтували, і його фасад набув нових рис.

Після поразки польського повстання 1863–1864 років росіяни посилили асиміляційну політику щодо поляків. Записи в метричних книгах почали робити російською мовою замість польської.

Наприкінці ХІХ століття чисельність вірян костелу зросла майже до 9 тисяч людей. Тому постало питання будівництва просторішої будівлі костелу. У 1905 році настоятель костелу Казимир Носалєвський залучив архітектора Кароля Іваницького до виготовлення проєкту нової будівлі костелу.

У 1906 році розпочалося будівництво, а у 1916 році освятили нову будівлю костелу Святої Анни у бароковому стилі. Тоді костел налічував майже 13 тисяч вірян. Служба відбувалася зранку і ввечері, її проводили латиною, а проповідь була польською мовою.

У 1920 році Проскурів окупували більшовицькі війська. У 1936 році радянська влада закрила костел в рамках антирелігійної кампанії, яка проводилася у 1930-х роках. Костел почали розбирати, а у 1938 році — підірвали.

У 1925–1928 роках мешканці Гречан побудували каплицю на цвинтарі, а у 1936 році радянська влада її закрила. Впродовж 1940–1952 років будівлю каплиці використовували під різні складські та господарські цілі.

Окрім 1942–1944 років, коли під час німецької окупації, богослужіння відновили. У 1952 році місцева громада повернула собі каплицю. У 1957 році до каплиці добудували захристію (частина храму біля вівтаря) та поверх як помешкання для священика.

У 1987–1988 роках каплицю розбудували на костел. У 1988 році єпископ Вільгельм Нюкш з Риги (Латвія) освятив храм під покровительством Святої Анни.

Цей матеріал підготовлений за підтримки @‌eedemocracy . Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).

Шість назв стометрівки. Як раніше називалася вулиця Проскурівська?

Пішохідну частину вулиці Проскурівської місцеві називають стометрівкою. Вулиця є однією з найстаріших у Хмельницькому, а перед тим, як стати Проскурівською, вона змінила 5 назв.

Продовжити читання