Після публічного розголосу історії Віктора Снігурова до слідства почали долучатися люди, які раніше не наважувалися говорити про свій досвід. Водночас кримінальне провадження щодо можливих сексуальних дій викладача триває ще з 2021 року. Підозру йому оголосили лише у серпні 2026-го.
1 вересня 2026 року чоловіка засудили до двох років позбавлення волі за поширення дитячої порнографії. Цей вирок стосується лише цієї справи, тоді як розслідування можливих злочинів щодо дітей із мовного центру триває.
Журналістка Лінзи поспілкувалася із засновницею спільноти та колишнім викладачем школи Снігурова, щоб дізнатися, як вона виникла, що вже вдалося з’ясувати її учасницям та чого вони очікують від слідства.
«Я подумала: чому ні?»
Анна — одна зі студенток школи EnglishTop, яка старажала від залицянь чоловік, коли дівчині було 13 років. Вона розповіла, що він торкався її без згоди.
Про інших дівчат, які заявляють про домагання з боку Снігурова, вона довгий час знала лише з чуток. Ситуація змінилася наприкінці липня, коли в місцевих пабліках почали поширювати інформацію про майбутній суд у справі.
Більше про Віктора Снігурова, його біографію та діяльність ми розповідали в окремому матеріалі Лінзи.
«Я залишила коментар під одним із пабліків про те, що ходила до нього на заняття, коли мені було 13 років, і він мене просто облапав. На цьому моя любов до англійської мови закінчилася. Того самого вечора мені написала дівчина з набагато гіршою історією — вона розповіла про спробу зґвалтування в автомобілі. Тоді я вперше дізналася, що є інші постраждалі», — каже Анна.
Невдовзі до неї звернулася ще одна жінка з власною історією.
Так виникла ідея обʼєднати тих, хто має подібний досвід. У телеграмі створили спільноту, яка спочатку називалася «Комʼюніті постраждалих від Снігурова», а згодом отримала назву «Комʼюніті сміливих».
Окремо Анна веде закриту групу — для тих, хто не готовий розповідати про пережите публічно, але хоче отримати підтримку або має докази, корисні слідству. Спочатку в групі було близько 30 учасниць. Після витоку частини інформації її видалили й створили нову, де наразі 15 учасниць.
«Я почула багато дуже жахливих історій. Від них я, чесно вам скажу, сиділа вечорами й плакала», — говорить Анна.
За її словами, учасниці спільноти не лише діляться спогадами, а й шукають докази.
«Більшість історій тих, хто наважувався, були дуже-дуже давно, і докази ніяк не збереглися. Або якщо збереглися, вони були несуттєві», — пояснює вона.
Саме через пошук нових свідчень учасницям вдалося вийти ще на двох дівчат. Одна з них на момент подій була неповнолітньою; її батьки звернулися до спільноти, після чого дівчина подала заяву в поліцію. Друга дівчина також мала докази й самостійно звернулася до правоохоронців.
«Ці дві заяви були подані. По них відкрита справа за статтею 156 Кримінального кодексу (розбещення неповнолітніх — ред.)», — каже Анна.
Інші учасниці спільноти дають свідчення в межах відкритого провадження.
Згідно з даними Хмельницької обласної прокуратури, кількість потерпілих у кримінальному провадження зросла до девʼяти. Правоохоронці також встановили 14 кримінальних правопорушень, які, за даними слідства, могли бути вчинені щодо неповнолітніх та малолітніх дівчат у період з 2004 до 2025 року.
Простір, де жінки почали говорити
Анна каже, що для багатьох учасниць закритого чату найскладнішим виявилося не звернення до поліції, а саме рішення розповісти про пережите. Вона сама спершу не хотіла говорити про власний досвід публічно:
«Я не хотіла, щоб місто, в якому я жила, знало мене саме такою».
Тому намагалася створити простір, де жінки могли б спершу поділитися пережитим одна з одною, а вже потім вирішити, чи готові звертатися до правоохоронців або говорити публічно.
Вона неодноразово пропонувала учасницям психологічну допомогу: частина жінок уже має власних психологів, інші поки не вважають таку допомогу необхідною. Окремо шукала фахівця, який міг би працювати з неповнолітніми.
«Я постійно за це запитую, тому що психологічна підтримка дуже важлива», — каже Анна.
Безоплатної постійної психологічної підтримки для групи станом на середину серпня 2026 року немає.
«Наша перша ціль — щоб він не мав доступу до дітей»
За словами Анни, головною метою учасниць спільноти спочатку було не покарання Снігурова, а припинення його контакту з дітьми. Тепер, коли він перебуває під вартою, цю частину мети вони вважають досягнутою:
«Він у СІЗО, і не має впливу на дітей, він не може їх розбещувати. Це вже велика перемога для нас».
Водночас учасниці хочуть, щоб розслідування довели до кінця, і прагнуть зрозуміти, чому людина, стосовно якої провадження тривало ще з 2021 року, увесь цей час продовжувала працювати з дітьми.
«Чому його ніхто не перевіряв? Чому, коли була відкрита справа, про це так тихо було?» — запитує Анна.
«Особливу увагу він проявляв до дівчат»
Олексій, колишній викладач EnglishTop (ім’я змінене з міркувань безпеки) працював у мовній школі влітку 2021 року та з перервами — від жовтня 2022-го до кінця 2023 року.
Учнів для індивідуальних занять викладачі отримували через адміністраторку школи. Сам Снігуров заняття Олексія не відвідував.
Водночас чоловік каже, що помічав особливості поведінки Віктора Снігурова щодо учениць:
«Я бачив, що він доволі вміло користується своєю харизмою і намагається вибудовувати приязні, теплі відносини з усіма, але особливу увагу він проявляв до дівчат».
Проте особисто Олексій не бачив, щоб Снігуров листувався з конкретними неповнолітніми ученицями або вчиняв щодо них сексуальне насильство.
Про можливі випадки домагань Олексій дізнався вже після того, як перестав працювати в EnglishTop. За його словами, про один із них йому розповіла колишня учениця, якій Снігуров регулярно писав особисті повідомлення, надсилав фотографії та пропонував зустрітися. Ще один подібний випадок підтвердила знайома Олексія.
«Люди пишуть у соцмережах про хтиві жарти на уроках — це правда. Це було декілька разів, це я чув особисто».
Підтвердити розповіді про те, що Снігуров, ймовірно, залишався наодинці з неповнолітніми ученицями в приміщенні школи, він не може. Під час його роботи в EnglishTop подібних ситуацій не було.
Історії, про які досі не розповідають
Анна переконана, що частина людей, які могли постраждати від Снігурова, досі мовчить. За її словами, правоохоронці повідомляли їй про інші можливі випадки, які вона поки не може розголошувати публічно.
Вона просить тих, хто впізнав себе у вже оприлюднених історіях, звертатися до спільноти навіть якщо не готові подавати заяву чи говорити публічно. Йдеться не лише про покарання Віктора, а й про допомогу тим, хто досі переживає наслідки можливого насильства.
Написати Анні можна у телеграмі за ось цим ніком: @k_ania23
Зокрема, до спільноти зверталася мама дівчини, яка, за її словами, пережила насильство з боку Снігурова. Однак, мати поки не готова свідчити, адже зосереджена на стані дитини.
«Спершу варто знайти підтримку»
Анна каже, що не може змусити інших жінок говорити про пережите, але з власного досвіду переконана: мовчання лишає людину сам на сам із травмою.
«Якби це була моя молодша сестра, я б їй сказала, що шанс на справедливість завжди є. І якщо ми будемо мовчати й чекати, що цим займеться хтось інший, то цього може не статися», — каже Анна.
Вона радить тим, хто пережив насильство, спершу знайти безпечну людину чи фахівця, з яким можна про це говорити.
«Я б порадила знайти підтримку. Людину, якесь комʼюніті, психолога. Хтось, кому ви можете говорити про те, що сталося, відкрито, і щоб ця людина допомогла вам пройти цей процес реабілітації, зцілення разом», — пояснює дівчина.
Три мільйони цеглин на рік. Як цегляна архітектура з’явилася у Проскурові?
Червона цегла, декоративна кладка, візерунки на фасадах — такі деталі можна побачити на старих будинках у центрі Хмельницького. Частина з них захована під штукатуркою чи фарбою, інша — залишається без оздоблення. Як Проскурів із переважно дерев’яного міста перетворювався на цегляний і які будинки того часу збереглися у Хмельницькому?
