Скандинавська ходьба — це вид фізичної активності, який передбачає ходьбу зі спеціально розробленими палицями. Перевага — нескладна техніка та робота майже всіх м’язів. Цей вид фітнесу популярний здебільшого за кордоном.
Проте у Хмельницькому також діє клуб «Nordic people» для занять скандинавською ходьбою. Його координує інстуркторка Олена Швед.
Більше про скандинавську ходьбу, скандитури та клуб «Nordic people» — читайте в матеріалі.
Що таке скандинавська ходьба?
Скандинавська ходьба виникла у Фінляндії. Лижники-альпіністи запланували похід, який майже зірвався через відсутність снігу. Тому, вони вирішили взяти палиці без лиж і піти пішки.
Так з’явилася скандинавська ходьба. У 1966 році фінська викладачка фізкультури Леена Яаскеляйнен почала використовувати ходьбу з лижними палицями на заняттях. Це вважається першим документально зафіксованим використанням сучасної скандинавської ходьби.
У європейських країнах цей спорт досить поширений та є видом сімейного відпочинку. Період 2010-2015 років став етапом стрімкого розвитку скандинавської ходьби в Україні. Лікарі-реабілітологи популяризували цей вид фізичної активності.
У Хмельницькому скандинавську ходьбу розвиває інструкторка та в минулому лижниця Олена Швед. Наразі жінка також працює у реабілітаційному центрі.
«Скандинавська ходьба — моє хобі, яке залишилося ще з дитинства. Це зараз називається скандинавською ходьбою, а раніше спортсмени у літній період брали палиці, виходили в ліс і ходили з ними», — ділиться Олена.
Регулярні тренування на всі групи м’язів підтримують витривалість, здоров’я суглобів і серцево-судинної системи. Покращується кровообіг, координація рухів та обмін речовин.
«Я обрала скандинавську ходьбу, бо це гарна рухова активність, при якій задіюється 80% м’язів. Коли ви берете палиці та починаєте йти, тіло зігрівається. Рухаються не лише ноги, а й плечовий пояс, руки та м’язи кора», — пояснює Швед.
Також інструкторка розповіла, що ходьба це передусім про ментальне здоров’я.
«Це для нашого ментального здоров’я. Кожні 50 метрів змінюється локація, ти бачиш інший колір, чуєш звуки, відчуваєш запахи. Тобто, всі аспекти на людину впливають і всі позитивні», — розповідає Олена.
Клуб скандинавської ходьби
Клуб «Nordic people» існує у Хмельницькому з 2021 року, його засновницею є інструкторка Олена Швед. За словами жінки, перші роки люди реагували подивом на ходьбу з палицями, але з часом звикли.
«Ще до повномасштабного вторгнення ми з подругами поїхали на Мадейру. Там всі ходили з палицями. Я подумала, що це знак», — розповідає інструкторка.
Це стало поштовхом пройти навчання, щоб стати інструктором зі скандинавської ходьби.
У Дніпрі з 2010 року функціонує перша в Україні школа скандинавської ходьби, де готують тренерів. У 2011 році на її базі створили навчальний центр для підготовки тренерів, а з часом мережа поширилася по всій Україні.
«Ця школа вчила мене і підштовхує, у нас постійно інструкторські збори», — ділиться Олена.
Скандітури
Скандітур — це формат активної подорожі, який поєднує тренування на природі та відпочинок. Для скандинавської ходьби потрібен простір та природа. Саме так Олена пояснила ідею скандітурів. Їй хотілося вийти за межі парку та міста. Спочатку вона оглядає та вимірює маршрут, оцінює, що можна туди додати.
«Скандинавська ходьба — це не по стадіону бігати як поні. Ти виходиш і відчуваєш свободу, хочеться розкрити крила», — ділиться тренерка.
Наприклад, клуб «Nordic people» проводив скандітури: від Старої Ушиці до Бакотських висот, на Маліївський водоспад та у Сатанів. Також проводяться тренування у лісі біля Хмельницького та селі Олешин.
Всі тури є благодійними. Учасники клубу збирають кошти на потреби українських військових. Крім цього, на шляху, вони долучаються до толок — збирають сміття на маршрутах.
«Не просто я пройшов і зловив дзен, має бути користь. У кожного скандітуру є ціль зібрати на донати», — розповідає Олена.
Місця на тури розлітаються дуже швидко.
«Головне, щоб рішення їхати прийняли всі хто записався, бо самому — немає сенсу», — пояснює Швед.
У тури їздять люди, які вже були частиною клубу. Учасники йдуть повільним темпом, але для непідготованих людей це важко, тому інструкторка завчсно запитує чи людина зможе пройти певну дистацію відповідно до свого здоров’я.
Також, важливою ідеєю турів є комунікація між людьми. Створюється спільнота у якій панує підтримка та мотивація. Такі активності швидше зближують людей.
«Я в захваті від того, як все можна гарно обіграти. Ми не просто пішли та все, це можна об’єднати з різними цікавими подіями. Наприклад з босоходінням або вінкоплетінням», — розповідає інструкторка.
Як долучитися?
Для Олени важливо розповісти про техніку та історію спорту, тому перше заняття завжди індивідуальне. До прогулянок у місті разом з клубом можна приєднатися одразу після цього.
«Ми не ходимо по стометрівці, де рівна поверхня. На природі важливо тримати темп і знати, що робити з руками і ногами», — зауважує засновниця клубу.
Олена вважає, що попри ранішні тренування заряд енергії залишається на весь день.
«Посил для Хмельницького в тому, щоб люди більше єдналися з природою та були активнішими», — говорить Олена.
Записатися на тренування можна через Instagram @nordic_people_khmelnytskyi.
Авторка: Дарина Левицька
Цей матеріал підготовлений за підтримки European Endowment for Democracy (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).
Факти про Хмельницький, які можна надіслати другу з іншого міста
Хмельницький не завжди мав сучасну назву. Богдан Хмельницький ніколи тут не бував. У міста є власний аромат, понад 700 кав’ярень, Острів кохання і єдиний в Україні пам’ятник-фонтан барону Мюнхгаузену.